За забруднення Дніпра буде покарання: суд переконали докази Держекоінспекції

За забруднення Дніпра буде покарання: суд переконали докази Держекоінспекції

Внаслідок забруднення річки Дніпро з КП “ЧЕЛУАШ” стягнуто майже пів мільйона гривень.

Пресслужба Черкаської обласної прокуратури повідомила, що Господарський суд Черкаської області завершив розгляд справи за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу за участі прокурорів спеціалізованої екологічної прокуратури до комунального підприємства «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради про стягнення майже пів мільйона гривень шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення річки Дніпро стічними водами, та здійснення господарської діяльності без дозволу на спецводокористування.

Нагадаємо, що контролерами Державної екологічної інспекції Центрального округу шляхом проведеного 10-денного моніторингу якості скинутих стічних вод через випуск дощової каналізації біля причалу № 5 у м. Черкаси встановлені перевищення показників окремих хімічних речовин.

Крім того, дозвіл на спеціальне водокористування та затверджений перелік граничнодопустимих скидів на момент проведення перевірки у комунального підприємства був відсутній.

Суд врахувавши доводи Держекоінспекції та прокурора, повністю задовольнив позов.

Держекоінспекція України назвала найбільших порушників: “Розраховано збитків на суму 3 млн 106 тис. гривень”

З 21 по 27 квітня 2023 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 121 захід контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складено 256 протоколів про адміністративні правопорушення.

Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 51 тис. гривень. До Державного бюджету стягнуто 27 тис. гривень. За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 3 млн 106 тис. гривень. Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 1 млн 173 тис. гривень. Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 706 тис. гривень.

Відтак найбільш резонансними за порушеннями вимог природоохоронного законодавства стали Волинська, Дніпропетровська та Київська області.

Інспекцією у Волинській області проведено розрахунок збитків на суму 914 тис. 685 грн. за незаконний вилов риби, забороненими знаряддями лову, у нерестовий період 2023 року на оз. Велике Оріхове, що входить до складу гідрологічного заказника місцевого значення «Оріховський» Ковельського району. Матеріали з ознаками кримінального правопорушення направлено до відділення поліції № 2 (с. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області.

Інспекцією Придніпровського округу проведено розрахунок збитків на суму 686 тис. 716 грн. за забруднення земельних ресурсів водою невідомого походження, невстановленими особами, на території міста Кривий Ріг. Матеріали направлено до СВ ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Інспекцією Столичного округу проведено розрахунок збитків на суму 588 тис. 13 грн. за грубе порушення правил рибальства під час нерестової заборони, а саме, вилов громадянином 132 кг риби забороненими знаряддями лову. Матеріали направлено до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області.

Держекоінспекція нагадала про солідні штрафи за популярне порушення: від 3060 до 30600 гривень

Про це йдеться у повідомленні Держекоінспекції України.

Спалювання сухої трави може мати серйозну шкідливу дію на довкілля, людей та тварин. Тому, варто уважно ставитися до цієї проблеми та замість спалювання трави шукати більш безпечні способи її утилізації.

Один з найбільших негативних ефектів спалювання сухої трави – це забруднення повітря. Під час спалювання випускається велика кількість шкідливих речовин, таких як карбоновий оксид, діоксид азоту, сульфурний діоксид, важкі метали та інші. Ці речовини можуть викликати захворювання дихальних шляхів, погіршення астматичних симптомів, а також інші захворювання.

Крім того, спалювання сухої трави може викликати пожежі. Необережне поводження з вогнем може призвести до серйозних наслідків, включаючи знищення лісів, врожаїв та інші матеріальні збитки.

Окрім того, спалювання сухої трави може мати шкідливий вплив на тваринний світ. Великі пожежі можуть знищити природне середовище тварин, а також призвести до втрати їх житла та їжі.

Є багато більш безпечних способів утилізації сухої трави. Наприклад, її можна використовувати для компостування, що допоможе зменшити відходи та відновити ґрунт. Також її можна використовувати для виробництва біопалива, що є екологічно чистим джерелом енергії.

Відповідно до вимог статті 77-1 КУпАП, за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, громадянам загрожує адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 3060 до 6120 грн, посадовим особам – від 15300 до 21420 грн ; за ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, громадянам – від 6120 до 12240 грн, посадовим особам – від 21420 до 30600 грн.

Нагадаємо, що 23 березня 2023 року, Держекоінспекція взяла участь в засіданні робочої групи Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності в обговоренні питань підготовки законопроєкту до другого читання про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, зокрема в умовах воєнного стану.

Даним законопроєктом, передбачається посилення кримінальної відповідальності за знищення, або пошкодження лісу, зелених насаджень, стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило істотну шкоду довкіллю – штрафом до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням/позбавленням волі до п’яти років.

Зокрема, посилення заходів з пожежної безпеки є актуальним завданням на сьогодні, зважаючи на зростання кількості лісових пожеж та загрозу екологічної безпеки в цілому. Державна екологічна інспекція України зобов’язується робити все можливе для запобігання пожеж та збереження нашого середовища для майбутніх поколінь.

У Каневі вшанували пам’ять Кобзаря: очільники Держекоінспекції висадили Дуби Шевченка

25 квітня, в продовження Екоакції “Шевченко єднає Україну”, очільники Державної екологічної інспекції України висадили Дуби Шевченка, вшанувавши пам’ять Кобзаря в Музеї Тараса Шевченка в Каневі.

В акції взяли участь перший заступник Голови Держекоінспекції Дмитро Заруба, Начальник Управління організаційної діяльності Олександр Федоренко, перший заступник начальника Центрального округу Сергій Поліщук, голова наглядової ради НУБіП Микола Томенко, генеральний директор Шевченківського національного заповідника “Тарасова Гора” Валентина Коваленко та працівники музею.

Вшанування пам’яті великого діяча культури розпочалось з урочистого покладання квітів до могили Шевченка.

Дуби Кобзаря омивані Дніпром стануть своєрідним підсиленням зв’язку з нашою історією та культурою, а також буде свідченням того, що наша культура залишається живою та здатною до розвитку.

Держекоінспекція зробила важливе нагадування всім українцям: “Можуть становити серйозну загрозу”

Про це йдеться у повідомленні Держекоінспекції.

Штучні квіти, які українці нерідко використовуються як декоративний елемент на поминальні дні, можуть становити серйозну загрозу для екології. Хоча вони можуть здаватися безвинними насправді вони мають негативний вплив на навколишнє середовище.

Одна з головних проблем зі штучними квітами полягає в тому, що вони виготовляються з пластмаси. Пластикові квіти не розкладаються, тому вони можуть перебувати в природі десятиліттями. Це призводить до забруднення ґрунту, водних ресурсів та погіршення якості повітря.

Крім того, процес виробництва штучних квітів також має негативний вплив на довкілля. Для виготовлення штучних квітів необхідно використовувати різноманітні хімічні речовини, які можуть бути токсичними та небезпечними для здоров’я.

Зокрема, використання бісфенолу А (BPA) при виробництві пластикових квітів має негативний вплив на здоров’я людей та тварин. Ця речовина може викликати порушення гормонального балансу та інші серйозні захворювання.

Крім того, штучні квіти також містять велику кількість металів, які є небезпечними для здоров’я людини та дикої тварини, які можуть поїдати ці квіти.

У зв’язку з цим, експерти радять замість штучних квітів використовувати натуральні рослини, які не тільки безпечні для довкілля, а й мають корисні властивості, такі як очищення повітря та покращення настрою.

Отже, в отриманні декоративного ефекту, ми можемо обрати натуральні рослини, які є екологічно безпечним варіантом.

Крім того, вибираючи натуральні квіти, ми допомагаємо природі, оскільки вони здатні поглинати вуглекислий газ та інші шкідливі речовини, що дозволяє зменшити викиди в атмосферу та покращити якість повітря.

У розв’язанні проблеми екологічного забруднення ми всі маємо свою роль, тому кожен з нас може зробити свій внесок до збереження довкілля. Використовуючи натуральні квіти, ми можемо стати частинкою руху до збереження нашої планети та покращення якості життя.