Чи справді існує Бог? Це питання людство ставить із самого початку часів. І якщо раніше традиційно науку вважали протилежним аргументом існування Божественного Творця, то зараз французькі математики Олів’є Боннассьє та Мішель-Ів Боллоре навпаки стверджують, що наука “стала союзником Бога”.
У своїй новій книзі автори узагальнили погляди 62 лауреатів Нобелівської премії та понад 100 провідних учених, щоб виділити ті наукові відкриття, які, на їхню думку, можуть довести існування Бога, пише Daily Mail.
Серед них – теорія Великого вибуху, найбільш визнана модель походження Всесвіту, а також відкриття, пов’язані з ДНК і людським геномом. “Ще недавно віра в Бога здавалася несумісною з наукою. Тепер, абсолютно несподівано, наука, схоже, стала союзником Бога”, – пишуть автори.
Зрештою, питання про те, спростовує наука існування Бога чи, навпаки, підтверджує його, залишається справою інтерпретації – однак ці відкриття дають спокусливий натяк на те, що наш світ може бути результатом задуму, а не випадковості.
Так, Великий вибух, що поклав початок часу, простору і матерії, змушує замислитися над тим, що саме “запустило” цей процес, – адже до нього не існувало ані причин, ані законів фізики у звичному сенсі. Неможливість пояснити, що було “до”, приводить учених до думки про творчий акт, що стоїть за самим виникненням Всесвіту. Хоча багато вчених, включно з покійним Стівеном Гокінгом, відкидали ідею, що за цим стояв Божественний задум.
Те ж саме стосується дивовижної точності фізичних констант. Найменша зміна сили тяжіння, електромагнітної взаємодії або температури – і життя було б неможливим. Автори вважають, що настільки ідеальне налаштування природи або жахливо неймовірне, або результат задуму розумного Творця.
Не менш загадковим залишається і походження життя. Перетворення неживої матерії на складні форми, поява ДНК і коду, що керує всіма живими організмами, здається занадто малоймовірним, щоб бути випадковим. Навіть атеїст Френсіс Крік, один із відкривачів структури ДНК, визнавав, що таке можна назвати “майже дивом”.
Навіть теорія відносності Ейнштейна, яка змінила уявлення про час і простір, породила філософські паралелі з релігійними ідеями: якщо світло – єдина постійна у Всесвіті, а Бог у Біблії названий “Світлом світу”, то зв’язок між наукою та вірою виявляється не таким уже й далеким.
А квантова фізика, яка показала, що реальність на глибинному рівні непередбачувана і здатна діяти поза звичними законами причинності, відкрила для вчених можливість іншої, метафізичної реальності.
Сам факт існування такого рівня, кажуть автори, руйнує матеріалістичне уявлення XIX століття і знову ставить питання про Бога.
Боннассьє і Боллоре доходять висновку, що докази існування Бога сьогодні “рясні, ясні і раціональні”. Сліди його присутності у Всесвіті, стверджують вони, набагато відчутніші, ніж гіпотетичні сліди інопланетян, на пошуки яких людство витрачає мільярди доларів.
Джерело: УНІАН
