Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Конституційного Суду України із конституційним поданням про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу 22 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Про це він поінформував на своїй сторінці в Фейсбук, передає Інше ТВ.
«Сьогодні в Україні діє законодавча норма, яка повністю зупиняє виконання будь-яких судових рішень проти органів та юридичних осіб, залучених до оборони держави. Цей мораторій передбачений абзацом 22 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Встановлений мораторій призводить до нівелювання як прав, захищених судом, так і самого права на судовий захист в аспекті забезпечення державою належного виконання судових рішень немайнового характеру під час дії воєнного стану в Україні.
Вбачаючи у цьому порушення прав людини, я звернувся до Конституційного Суду України.
Ідея мого конституційного подання проста, але важлива: громадяни, на користь яких ухвалені судові рішення немайнового характеру, не повинні бути позбавлені права на їх виконання», – пояснив він.
У конституційному поданні наголошено, що встановлений мораторій унеможливлює виконання судових рішень немайнового характеру (зобов’язання вчинити певні дії). Омбудсман звертає увагу на те, що виконання таких рішень є особливо актуальним під час воєнного стану, а їх відтермінування до його завершення нівелює право на судовий захист.
Зокрема, мораторій блокує виконання рішень, за якими:
ТЦК та СП зобов’язані внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (наприклад, щодо виключення з військового обліку);
військові частини зобов’язані розглянути рапорт військовослужбовця або прийняти рішення про його звільнення з військової служби.
Окремий акцент зроблено на блокуванні рішень, які підлягають негайному виконанню. Йдеться про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та поновлення на роботі незаконно звільнених працівників (що передбачено КАСУ та ЦПК України). У таких випадках мораторій не лише порушує право на судовий захист (ст. 55 Конституції України), але й опосередковано право на працю та отримання заробітної плати, зводячи захист від незаконного звільнення до формальності.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підкреслює, що правова позиція викладена у конституційному поданні, має універсальний характер і стосується будь-яких рішень немайнового характеру, де боржником є зазначені вище суб’єкти. Оспорюваний мораторій порушує ст. 8, ч. 3 ст. 22, ч. 1-2 ст. 55, ст. 64, п. 9 ч. 2 ст. 129 та ст. 129-1 Конституції України, створюючи стан триваючого порушення прав людини.
30.12.2025 конституційне подання розподілене судді-доповідачу.
З текстом конституційного подання, у якому наведене детальне обґрунтування неконституційності вказаного положення, можна ознайомитися за посиланням.
