Вивільнення ядерних відходів і нових вірусів – до чого може привести танення льодовиків

Англійський вчений Ервін Едвардс спільно з колегами з США оцінив можливі наслідки танення льодовиків в результаті глобального потепління. На його думку, зменшення льодів Арктики може призвести до поширення ядерних відходів, невідомих вірусів і стійких до антибіотиків бактерій, що містяться в них.

Дослідники з Університету Аберистуита (Великобританія), Лабораторії реактивного руху НАСА і декількох ВНЗ США підготували доповідь, в якій пояснили, що під час танення льодовиків Арктики можуть вивільнитися радіоактивні відходи атомних підводних човнів і реакторів часів Холодної війни. Розповідаємо про це і про інші небезпечні речовини, які зберігають льодовики.

Ядерні відходи та хімічні речовини

Танення вічної мерзлоти й льодовиків сприяє викиду великої кількості парникових газів, що містяться в ґрунті. Проте вчені вважають, що це не єдині наслідки зміни клімату.

З 1955 по 1990 Рік Радянський Союз провів понад 130 випробувань ядерної зброї в атмосфері й поверхневому шарі океану на ядерному полігоні архіпелагу Нова Земля. В результаті було вивільнено близько 265 мегатонн ядерної енергії, а в довколишніх Карському і Баренцевому морях було затоплено понад 100 атомних підводних човнів.

Попри те, що російський уряд приступив до здійснення стратегічного плану очищення територій, в доповіді вчених наголошується, що в цьому районі все одно були виявлені радіоактивні цезій і плутоній в льодах, в рослинності й у воді.

Також на збереження ядерних відходів у льоді вплинув секретний американський проєкт “крижаний черв’як” (Project Iceworm) 1958-1966-х років. Тоді планувалося провести під крижаним щитом Гренландії систему тунелів довжиною 4000 кілометрів і розгорнути в ній близько 600 міжконтинентальних балістичних ракет, націлених на СРСР. З 1960 по 1963 роки постачання електроенергії здійснювалося за допомогою першого мобільного ядерного реактора «Alco PM-2a».

Експлуатація цього об’єкта була припинена в 1967 році, але залишки його споруд і відходи, включаючи радіоактивні, вирішили залишити на місці — передбачалося, що вони будуть навічно поховані під шаром снігу. Проте дослідження 2016 року показали, що ця частина Гренландського крижаного щита може почати танути до кінця століття, і тоді залишки інфраструктури та біологічні, хімічні та радіоактивні відходи можуть потрапити в навколишнє середовище і порушити довколишні екосистеми.

Крім того, свою роль в зараженні льодів Гренландії зіграла авіакатастрофа над базою ВПС США Туле в 1968 році. Тоді стратегічний бомбардувальник B – 52 виконував бойове патрулювання в рамках операції «хромований купол» і ніс чотири термоядерні бомби B28FI. Через пожежу на борту літак став падати, а термоядерні боєприпаси зруйнувалися, викликавши радіаційне зараження місцевості.

Бактерії, стійкі до антибіотиків

Вічна мерзлота глибиною більше ніж три метри є однією з небагатьох областей на Землі, на якій ніколи не використовувалися сучасні антибіотики.

Дослідники виявили, що понад 100 різноманітних мікроорганізмів, «законсервованих» в сибірській вічній мерзлоті стійкі до антибіотиків. І в процесі потепління вони можуть змішуватися з талою водою і створювати нові стійкі до антибіотиків штами існуючих бактерій.

Викопне паливо

Крім побічних продуктів, що виділяються в процесі видобутку викопного палива, в Арктиці містяться поклади різних речовин, включаючи миш’як, ртуть і нікель. Згідно зі звітом, видобуток цих корисних копалин протягом десятиліть викликав величезне забруднення площі в десятки мільйонів гектарів.

Ці забруднювачі зберігаються у вічній мерзлоті, однак у міру її танення, можуть опинитися в атмосфері й воді, завдаючи величезної шкоди тваринам, птахам, а також людям.

За останні 70 років на території вічної мерзлоти було створено понад 1000 поселень — для видобутку різних ресурсів, проведення наукових і військових проєктів. У цій області також присутній місцеве населення, тобто, людей там не так вже й мало. Вчені відзначають, що це збільшує ймовірність випадкового контакту з покладами різних речовин і їх вивільнення.

Джерело: “Цікавості”