В Україні вп’ятеро більше катувань, ніж оприлюднюється офіційно

В Україні приховується 80% фактів катувань і жорстокого поводження правоохоронців з громадянами.

Про це повідомила дослідник Amnesty International в Україні Хеза Макгіл. Експертка посилається на дані МВС України про те, що за останні 8 місяців до органів внутрішніх справ надійшло 987 скарг про жорстоке поводження з боку правоохоронців, однак, як вважає дослідниця, ці показники не відображають реальний стан справ стосовно тортур у міліції, оскільки 80% випадків катувань та фактів жорстокого поводження з боку правоохоронців замовчується, бо жертви не вірять у те, що їхніх кривдників буде покарано.

Також Макгіл наголосила, що резонанс справи екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко не має відволікати суспільство від глобальних проблем катувань громадян правоохоронцями.

«ЄС зосередив свою увагу на справі Юлії Тимошенко, її справа дійсно підкреслює брак справедливого суду в Україні, але політична важливість цієї справи не повинна затінювати системні проблеми, а саме те, що тисячі українців щороку піддаються тортурам з боку міліції», – зазначила експертка.

Також Макгіл зазначила, що минулого року в Україні було досягнуто прогресу у запобіганні катуванням у правоохоронних органах.

«Ось вже рік, як в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс, і новий законопроект про прокуратуру передбачає радикальні зміни в цьому органі, успадкованому від Радянського Союзу. Новий кодекс покращує правові гарантії для затриманих, наприклад, надає доступ до правової, медичної допомоги, а також чітко визначає те, що досудове затримання може бути використано лише у виняткових випадках», – сказала Макгіл.

Директор Представництва Amnesty International в Україні Тетяна Мазур наголошує, що в Україні досі не створено Державне бюро розслідувань.

«Кримінальний процесуальний кодекс передбачає створення Державного бюро розслідувань для розслідування злочинів, скоєних суддями, співробітниками правоохоронних органів та високопосадовцями. Бюро має бути створене протягом 5 років з моменту введення в силу Кодексу. Створення такого Бюро потенційно може підвищити ефективність розслідування заяв щодо катувань, ліквідувавши конфлікт інтересів, притаманний ролі прокуратури. Проте жодного прогресу на шляху до створення Бюро досі немає, а жертви зловживань з боку міліції не можуть дозволити чекати ще 5 років», – заявляє Тетяна Мазур.

Голова Департаменту з питань зовнішньої політики ЄС, Amnesty International Девід Ніколс повідомляє, що, «незалежно від того, чи буде підписана Угода про асоціацію між Європейським союзом та Україною, чи ні, ЄС неодноразово зазначав про те, що підніматиме питання порушення прав людини в тих країнах, з яким він підтримує контакти, і буде вимагати подальшого реформування системи, яка б забезпечувала захист прав людини».

Також він додав, що «буквально було заявлено, що ЄС зробить питання прав людини центральним у своїх взаємовідносинах з усіма іншими державами. Рішучість ЄС лежить в основі його зовнішньої політики і політики ЄС щодо його сусідів, в якій сповідується принцип: чим тісніша інтеграція, тим більше поваги має приділятися захисту прав людини. Таким чином самі переговори про укладення Угоди про асоціацію є додатковою і доброю нагодою для того, щоб можна було це питання повсякчас піднімати і на ньому наголошувати. Для нас було дуже важливо, щоб до Порядку денного асоціації включалася вимога механізму незалежного розслідування справ за фактами порушень прав людини у правоохоронних органах».

Європа висловлює стурбованість з приводу того, що «ця вимога і системні проблеми, які існують у зв’язку зі застосуванням катувань і жорстоким поводженням, не були на політичному рівні підтримані, як пріоритет дій ЄС, і не були підтримані на найвищому рівні».

Trackbacks and pingbacks

Leave a Reply