Рада повернула пожиттєві перевірки топполітиків і суддів

Закон про запобігання відмиванню доходів ухвалили у 2014 році. Документом, серед іншого, передбачена процедура фінансового моніторингу політично значущих осіб. Тобто всі фінансові операції, які здійснюють вони та наближені особи, мають посилено контролюватися і перевірятися.

Це була одна з вимог Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Україна зобов’язалася виконати їх, підписавши угоду про асоціацію з ЄС.

Спочатку документ не зовсім відповідав вимогам FATF, тому його переухвалили вже у 2019 році. В оновленому законі передбачили, що фінансові операції контролюються не тільки поки людина на посаді, а все її життя (навіть після звільнення).

Вже у 2022 році народні депутати проголосували за чергове внесення змін у документ, скоротивши термін дії статусу РЕР до трьох років після звільнення з посади. У відповідь МВФ зробив пожиттєвий моніторинг однією з ключових вимог для продовження співпраці з Україною та початку переговорів про вступ в ЄС.

У зв’язку з цим у Верховну Раду у вересні 2023 року внесли законопроєкт №9269-д щодо внесення чергових змін. Український парламент ухвалив його 17 жовтня 2023 року 276 голосами.

Ключові зміни:

• повернення пожиттєвого статусу РЕР та пожиттєвих перевірок;
• посилення відповідальності для банків за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг;
• створення Єдиного реєстру політично значущих осіб.

Ідеї з реєстром розкритикували у Центрі протидії корупції (ЦПК). Експерти наголосили, що такий реєстр буде завжди застарілий, адже щоб інформація в ньому постійно оновлювалася, потрібно зобов’язати всіх публічних діячів подавати додаткові декларації про членів сім’ї та пов’язаних осіб. Та ще й постійно повідомляти про будь-які зміни в наданих даних. У реальності це, найімовірніше, не спрацює.

«Реєстр національних публічних діячів порушує міжнародні стандарти фінансового моніторингу та несе величезні корупційні ризики. Замість того, щоб користуватися різними джерелами для визначення статусу публічного діяча, буде список, де держава на власний розсуд визначатиме, хто є, а хто не є публічним діячем, порушуючи при цьому стандарти ЄС та FATF. Практики створення реєстрів РЕР немає в жодній іншій країні», — пояснила голова правління Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Джерело: “Заборона”