Микола Томенко: як некрополь видатних людей Харкова радянська влада закатала в асфальт

Під час перебування в Харкові разом із делегацією Національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди на чолі з ректором Юрієм Бойчуком пошанували відомих українців на знаменитому Тринадцятому міському цвинтарі.

Тут знаходяться перенесені могили відомих харків‘ян, що раніше покоїлися на Івано-Усікновенському кладовищі в центрі міста. Згадали незлим, тихим словом міського голову та визначного історика Дмитра Багалія, етнографа Миколу Сумцова, архітектора Олексія Бекетова, педагога і просвітительку Христину Алчевську, філолога і лінгвіста Олександра Потебню…

Як так трапилося, що поховання видатних українців змушені були перенести із знаменитого некрополя – “найпрестижнішого кладовища Харкова”, закладеного ще в другій половині 18 століття?
За період свого існування до 70-років 20 століття Івано-Усікновенське кладовище перетворилося на пантеон, який вражав прекрасними архітектурними склепами та цілими алеями з уславленими іменами.

Проте місцева радянська влада загорілася збудувати тут парк, а за іншою версією спортивний комплекс. Тож в 1970 році виконком Харківської міської ради депутатів трудящих ухвалив рішення ліквідувати цей цвинтар. Тож занедбані могили підлягали знесенню, а залишки відомих харків‘ян перенесли на Тринадцятий міський цвинтар.

До “правильних людей”, яких мали право перезахоронити не віднесли “реакційну професуру, священників, політичних діячів старого режиму”.

З ініціативи Юрія Багалія, внука академіка Дмитра Багалія, нащадків О.Потебні, О. Бекетова… було створено ініціативну групу, які вимагали зберегти харківський некрополь як пам‘ятку історії та архітектури. Однак міськрада відкинула цю пропозицію.

Свідки цього ганебного і цинічного дійства переповідали, що “сотні людей стояли біля могил своїх рідних, спокій яких було порушено…Це було жахливе дійство. Часто викликали “швидку”. Потім труни розвозили в різні частини міста”.

В результаті більшість пам‘ятників і могильних плит, які представляли цінність були інвентаризовані для повторного використання похоронними підприємствами після перебивки написів на них.

Таким чином на місці знаменитого пантеону було розбито міський парк з рестораном, прозваним містянами “Могила” чи “У покійника”, спортивним та дитячим майданчиком і літнім кінотеатром.

Нині на колись найвідомішому цвинтарі Харкова залишилися лише поховання поблизу храму усікновення глави Іоана Предтечі:

драматургу і актору Марку Кропивницькому, письменнику Петру Гулаку-Артемовському, кільком радянським та військовим діячам. В кінці 80-х років були відновлені символічні могили письменникам та політичним діячам Василю Еланн-Блакитному та Миколі Хвильовому.

Пам‘ятаємо нашу історію!

Шануємо наших героїв!

Не забуваємо й про наших ворогів та історичних ГЕРОСТРАТІВ!