Микола Томенко: Україна моя, московськопатріархальна: несвяткові думки про чухраїнців, телепнів та шкідників московської віри

Напередодні світлого свята ВЕЛИКОДНЯ зʼявилася оновлена інформація від ОПЕНДАТАБОТ про реєстрацію церков московського патріархату в Україні. УПЦ, яка ніби вже не МП, залишається на ПЕРШОМУ місці серед релігійних громад воюючої України – 8 097 церков.

Але ще сумніше, щоб не сказати страшніше, це факт МІЗЕРНОЇ чисельності громад, які наважуються перейти в ПЦУ і почати молитися за ЗСУ, яка боронить всіх украінців від російської орди країни-терориста військового злочинця Путіна, освяченої релігійною підтримкою РПЦ Кіріла. Як бачимо, найбільш впевнено прихильники канонічного московського кіріла, які категорично проти неканонічної української мови у богослужінні, почувають себе не лише на Сході та Півдні України. Для прикладу, в Києві, де місцеве самоврядування очолюють «патріотичні єврооптимісти» до ПЦУ з 25 лютого 2022 року перейшли аж 4 громади?! Натомість вчорашні православні фанати путіна -кіріла-януковича досі впевнено і спокійно пропагують «русский мір» в 242 церквах Києва, 526 – на Вінничині та Дніпропетровщині. Окрім того в українській столиці із 21 монастиря – 14 зберігають вірність московському патріархату. Та що там монастирі, коли вся влада разом взята не може знести московський МАФ біля знаменитої Софії Київської, навіть після рішень ВСІХ судів та на зібрані від киян 700 тисяч гривень на цю справу. А біля НСК «Олімпійський» досі височить Свято-Троїцький храм, архітектурна копія російського стилю, що будується на кошти підсанкційного спонсора московської церкви Новінського. Між іншим на цьому місці за проектом передбачався торгово-офісний центр, а не цибулекупольна російська церква.

Водночас зауважу, що киян та всіх прихожан цих 8 097 церков варто розділити на різні групи, бо ж, слава Богу, серед них не всі фанатики «единой святой Руси», де українці лише субетнос «из своим мерзким языком», за виразом героя твору Булгакова. Більшість, якби сказав Остап Вишня, ЧУХРАЇНЦІ або ТЕЛЕПНІ, які ходять в церкву «яка близько біля дому», або тому, що місцевий піп – «чоловік хороший». А от владці та чиновництво від депутатів ВР до суддів, які за переконанням або за гроші, захищають московську віру у воюючій з російською ордою Україні – це вже шкідники, щоб не сказати вслід за Симоном Петлюрою – гниди.

Отакі вони мої неСВЯТКОВІ думки про наші релігійні справи…