Допомога чотирилапих: для переселенців у Києві проводять сеанси каністерапії
У травні цього року за підтримки міської влади у Києві відкрили гуманітарний центр всебічної допомоги «ЯМаріуполь» (вул. Антоновича, 39). Тут переселенці можуть отримати юридичну допомогу, соціальні консультації, сприяння у пошуках роботи, відновити документи. Важливою складовою центру є також психологічна допомога для маріупольців: у закладі працюють психологи та діє каністерапевтична локація.
Каністерапія (з латинської «canis» — собака) — це різновид зоотерапії, який використовують як метод психосоціального лікування за участю спеціально навчених собак під керівництвом психолога. В усьому світі каністерапія поширена у роботі з дітьми, людьми з інвалідністю та з посттравматичним синдромом, а також військовими.
У хабі «ЯМаріуполь» на таку терапію найчастіше приходять мами з дітьми. Їх зустрічає сертифікована собака-терапевт Банана та її «вожак» — психологиня ДСНС України у Донецькій області Анна Яценко. Під час спілкування із чотирилапою ті, хто переніс стрес і горе через війну, розслабляються і можуть відволіктися від емоційних травм.
Анна розповідає, що кожний собака, який претендує на роль помічника психолога, попередньо проходить тест на темперамент. Критеріїв відбору багато, але найголовніший полягає у тому, що пес повинен сам хотіти спілкуватися з людьми.
Команди можна вивчити, але якщо сама тварина не буде отримувати від роботи задоволення, то у неї, як і у людини, настане «вигорання». Також важливим критерієм є витривалість нервової системи та відсутність агресії.
«Собаку перевіряють у різних ситуаціях, наприклад, захист господаря та харчова агресія, коли у неї намагаються забрати їжу або іграшку. Це важливо у випадку роботи із людьми з аутизмом або дітьми, адже вони можуть на емоціях сильно потягнути за вуха або наступити на хвіст. Тому ми маємо бути впевнені, що собака не вкусить», — пояснює Анна Яценко.
Якщо собака підходить по всім критеріям, то далі стартує процес навчання — не лише для тварини, але й для психолога і кінолога. В ідеалі саме втрьох має проходити сеанс психотерапії. Таким чином діляться сфери відповідальності при роботі з групою людей: психолог відповідає за групу, кінолог — за собаку. При індивідуальних сеансах достатньо лише психолога та тварини.
Також є певні нюанси щодо віку тварини. Вважається, що коли собаці виповнюється рік, то його психіка вже сформована і стійка. А от стать та порода значення для сеансів психотерапії не мають.
«У деяких країнах для терапії обмежуються певні породи, наприклад, ті, що є потенційно небезпечними. Але я вважаю, що треба все оцінювати індивідуально, — розповідає Анна. — Хоча є незаперечний факт: якщо пес навчається захищати, то в каністерапії працювати не зможе, бо підсвідомо сприйматиме навколишнє середовище вороже. З цим краще не ризикувати».
Джерело: “Вечірній Київ”