ДТЕК оновив графіки відключення світла для Києва: коли вони запрацюють та як сповіщуватимуть

ДТЕК оновив графіки відключення світла для Києва: коли вони запрацюють та як сповіщуватимуть

У Києві оновили графіки відключення світла. Тепер у разі їх застосування буде шість груп споживачів, а не три, як було раніше.

Про це повідомив гендиректор компанії “ДТЕК Київські електромережі” Денис Бондар.

Наразі у Києві графіки не застосовуються, адже електропостачання стабільне, проте ситуація може змінитися, коли кияни почнуть активно використовувати кондиціонери.

Як і раніше, у Києві графіки матимуть три часові категорії:

• світла зона – наявність світла гарантована;
• світло-сіра зона – світло може бути, а може й не бути;
• темно-сіра зона – відключення світла для балансування енергосистеми.

Окрім того, за словами Бондаря, наразі компанія починає співпрацю зі застосунком “Київ Цифровий”, щоб кияни за пів години до відключення світла могли отримувати сповіщення.

Подивитися нові графіки ви можете за посиланням.

Джерело: БЖ

У Києві перевірять законність перебування церков московського патріархату

На станціях метро Києва встановили інформаційні стійки для пасажирів – навіщо вони та як ними скористатися

У столичній підземці з’явились інформаційні стійки, які допоможуть пасажирам швидко зв’язатися із довідковим центром метро.

Про це повідомляє “Київський метрополітен”.

Інформаційні стійки розміщені на платформах усіх станцій метрополітену, окрім станцій “Гідропарк”, “Лівобережна”, “Чернігівська” і “Лісова”. А на станціях “Дніпро” та “Дарниця” вони розташовані у вестибюлях.

Щоб отримати інформацію про роботу підземки, необхідно натиснути кнопку для виклику та дочекатися відповіді працівника центру. Пасажири можуть проконсультуватися, зокрема, з таких питань:

• режим роботи станцій;
• оплата проїзду;
• укриття на станціях під час повітряної тривоги;
• супровід маломобільних пасажирів;
• перевезення багажу;
• пільговий проїзд;
• повідомлення про виявлення забутих/залишених речей;
• звернення про виклик швидкої допомоги для пасажира;
• виклик працівника станції або поліції при позаштатній ситуації тощо.

Крім того, на інформаційних стійках відображаються схема ліній метрополітену, нумерація виходів зі станції, вигляд станції зовні, карта вулиць та інформація про курсування наземного транспорту.

Джерело: “Великий Київ”

Микола Томенко: “Церква-МАФ” російського світу в історичному серці Києва як символ бездіяльності влади

Після низки критичних публікацій (і моєї на ОБОЗі) колектив Національного музею історії України звернувся до киян із проханням зібрати 772 тисячі гривень для виконання рішення суду щодо прибирання самочинного будівництва так званого “Храму-МАФУ” Московського патріархату біля Десятинної церкви.

Як відомо, у вересні 2023 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив незаконність самочинного будівництва і зобовʼязав знести споруду та привести земельну ділянку у попередній стан КОШТОМ ОСОБИ, яка ДОПУСТИЛА ПРАВОПОРУШЕННЯ. Рішення суду набуло законної сили і перебуває на стадії примусового виконання з 2 жовтня 2023 року. Тобто більш як ПІВРОКУ Мінʼюст і вся правоохоронна система Держави НЕ ЗДАТНА виконати це рішення суду?!

І дійсно, якщо виходити із норми про ОДНУ ОСОБУ, на яку було зареєстровано цей МОСКОВСЬКИЙ МАФ в сакральному місці РУСИ-УКРАЇНИ, то забезпечити виконання рішення суду неможливо. Адже, так званий власник московського МАФу, Харон Юрій Самуїлович, він же Гедеон, не просто громадянин Росії, він – очікувано перейшов на бік російських окупантів і втік до Росії. Там в столиці Татарстану вже на Різдво 2023 року він щиро молився за за російських воїнів. УПЦ Московського патріархату лише через 3 місяця після цього звільнила його ЗА СТАНОМ ЗДОРОВʼЯ з посад вікарія Київської митрополії та намісника Різдва Пресвятої Богородиці Десятинного чоловічого монастиря міста Києва.

Але я хочу Вас всіх запитати:

невже ОДИН чоловік, точніше один колаборант і фанат Кіріла-Путіна міг оформити землю, знайти кошти, збудувати й охороняти цю “російську територію” в серці Києва?

Звичайно ні.

Тож трішки історії.

В 2004 році тодішній очільник Музею історії Сергій Чайковський дав московському патріархату дозвіл на зведення на цьому місці каплиці. Тож УПЦ МП спочатку встановила намет, який згодом перетворився на деревʼяну капличку.

В 2011 році тодішній Представник Януковича у Верховній Раді Юрій Мірошниченко зареєстрував законопроект, згідно з яким держава мала б профінансувати будівництво православного комплексу біля фундаменту Десятинної церкви. Парламентська опозиція та громадськість не допустили ухвалення цього законопроекту. Натомість через два роки суд дозволив будівництво, а Уряд профінансував 10 МІЛЬЙОНІВ гривень на будівництво цього МАФу. Звісно таке рішення стало можливе вже не лише під тиском фанатів московської церкви Януковича і Азарова, а й за ОБОВʼЯЗКОВИМ погодженням Міністерства культури. Адже, на хвилиночку, йдеться про буферну зону ЮНЕСКО.

І якщо Харон, Янукович і Азаров втекли до Росії (інформації щодо того, де знаходиться Мірошниченка я не знайшов у ЗМІ), то тодішній Міністр культури Януковича-Азарова нині розбудовує національну освіту та захищає українську культуру в Києві на поважних посадах.

Михайло Кулиняк – один із керівників Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва і, прости Господи, очільник Українського товариства охорони памʼяток історї та культури.

То може ці ОСОБИ, які ДОПУСТИЛИ ПРАВОПОРУШЕННЯ, згідно рішення суду й оплатять 772 тисячі для демонтажу символу Російського світу, який у свій час вони допомогли встановити?!

Микола Томенко: Коли Андріївський узвіз стане українським?

Коли Андріївський узвіз стане українським, або Наша мандрівка від ВОЛОДИМИРА Великого і Тараса ШЕВЧЕНКА до Петра САГАЙДАЧНОГО, Івана МАЗЕПИ, Григорія СКОВОРОДИ та Івана ГРИГОРОВИЧА-БАРСЬКОГО.

Традиційно, в рамках своїх лекцій, я проводжу практичні заняття для студентів через історичні мандрівки та відвідування визначних місць культурної та природної спадщини нашої країни.

Нині хочу поділитися своїм досвідом пропагування УКРАЇНСЬКОГО Андріївського узвозу в Києві для зацікавлених посадовців, моїх колег викладачів та вчителів та всіх бажаючих дізнатися більше про історію Києва та України.

Отож стартуємо ми із давнього міста Володимира Великого та його сакрального центру – першої камʼяної церкви Руси-Украіни ДЕСЯТИННОЇ.

Далі відвідуємо вміло відреставровану АНДРІЇВСЬКУ ЦЕРКВУ без дзвонів (щоб, за легендою, не розбурхати море, що під Київськими горами), але з Тарасом Шевченком на картині Павла Бориспольця “Проповідь апостола Андрія”.

Самого ж Тараса Григоровича зустрічаємо біля музею Івана Кавалерідзе, де знаходиться ПЕРШИЙ памʼятник нашому національному БАТЬКОВІ, який за часів Української Держави Павла Скоропадського був встановлено в Ромнах.

(для розуміння значення цієї події, яка відбулася 27 жовтня 1918 року, подаю фото із відкриття памʼятника, де зібралося біля 100 тисяч українців).

Про залишки від памʼятника княгині Ользі та памʼятник Ярославу Мудрому від Івана Кавалерідзе, які зібрано тут, теж окреме слово.

Минаючи Андріївську церкву коротко оповідаю про боротьбу за Українську Автокефальну православну церкву та історію отримання Томосу й звертаю увагу на меморіальну дошку на честь Патріарха Київського і всієї України Мстислава (1898-1993), якого було висвячено на єпископа в каплиці цієї церкви.

Біля будинку 34, розповідаю про відомого новеліста Григора ТЮТЮННИКА, який після цькування радянською тоталітарною машиною покінчив життя самогубством. Тут він жив і працював у 1963-1967 роках.

Біля будинку 22, де мешкав наш визначний композитор Олександр КОШИЦЬ згадаю про культурну ініціативу Симона Петлюри щодо пропагування України та її національного мистецтва за кордоном через гастролі Української хорової капели під орудою Кошиця.

Навпроти будинку 13 українського архітектора і почесного громадянина Києва Василя ЛИСТОВНИЧОГО, переконую в необхідності очищення нашої історії від російсько-радянських міфів про “коренных киевлян”, які ненавиділи все українське: від мови до Держави і любили тільки свій підімперський, російський Київ.

Протягом мандрівки, звісно, переповідаю й правдиву історію появи культового твору “За двома зайцями”. Адже перша версія пʼєси була написана Іваном НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИМ і називалася “На кожемʼяках”, а згодом була адаптована до вистави Михайлом СТАРИЦЬКИМ у відомій усім назві. Важливо те, що у виставах та у первісному варіанті фільму “За двома зайцями” ВСІ кияни розмовляють УКРАЇНСЬКОЮ і лише Голохвастов та Проня Прокопівна типу російською. Згодом фільм перевернули з ніг на голову і всі стали російськомовними або суржикомовними.

Після закінчення Андріївсього узвозу повертаємо до знакової Покровської церкви 18 століття, яку спорудив уславлений український архітектор Іван Григорович-Барський.

Про українське, козацьке бароко, Петра Сагайдачного, Івана Мазепу, Григорія Сковороду і пре те, що робити з Гостинним двором у другій частині розповіді про нашу екскурсію-лекцію.

П.С. Слово “КОЛИ” на незаконному мафі від московських попів на сакральному місці української минувшини не випадкове.

Настав час очистити наші сакральні історичні місця від брехливої російської імперської пропаганди та пострадянської маскультури часів табачників-черновецьких.