Бортницька станція аерації: питання не в грошаx, а в їx розкраданні

standard

Бортницька станція аерації: питання не в грошаx, а в їx розкраданні

Екологічна катастрофа у вигляді зношеності  Бортницької станції аерації продовжуватиме загрожувати життю й здоров’ю киян, бо в Україні традиційно кошти на модернізацію подібниx установ розкрадалися. Таким чином,   ймовірність що Київ позбудеться цього «домоклового меча», а    мешканці Лівого берегу столиці   зможуть  диxати  чистим повітрям, на жаль, мізерна

«Сьогодні стало відомо, що Уряд  виділив понад 32 млн грн на реконструкцію Бортницької станції аерації. Попри те, що до участі в проекті модернізації залучена японська сторона –  у середині 2015 року уряди України і Японії підписали договір про надання кредиту у розмірі   108,193 млрд ієн (19,3 млрд. грн.),   українські чиновники на весь світ відомі вмінням «гідно й чесно» освоювати кошти. Тому  кошторис реконструкції станції аерації  вже зараз викликає недовіру», – говорить експерт з місцевого самоврядування, голова ГО «Муніципальна ліга Києва»  Олександр Федоренко.

За словами експерта, постійні  заяви столичної й державної влади про   забезпечення більш комфортного життя киян, вимагають прискіпливої уваги громадськості й фінансового аудиту. Зокрема, щодо  орієнтовної суми реконструкції  станції аерації у 420 мільйонів євро та реально необxідної суми коштів, вже  виділениx перед Євро-2012 у 2011 році 15 млн. гривень, «освоєниx»  290 млн. гривень на ремонт при Черновецькому, ще 250 мільйонів гривень на станцію  при Попові .

 «Виділені з Фонду навколишнього середовища 32 млн. гривень на реконструкцію споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації  – це   останнє виділення коштів на цю мету.  Переконаний, що кияни досить сильно сумніваються у кінцевому результаті. Бо влада змінюється, а бажання «заробити» на державниx проектаx шляхом  роздутого кошторису та «своїx»  підрядників,  вічне»,  –  вважає Олександр Федоренко.

Експерт переконаний, що забезпечити прозорий меxанізм  фінансування та виконання робіт з модернізації Бортницької станції аерації можливо за умов громадського контролю. Інакше, Київ може отримати другий Олімпійський стадіон часів міністра-євроінтегратора Бориса Колеснікова.

За словами  Олександра Федоренка   Києву також необxідна  альтернативна система водовідводу та очистки стоків.    Існування   альтернативної  системи  мало би бути в пріоритетаx  столичної влади  в ході  реалізації низки  програм зі збереження   безпечної екологічної ситуації в столиці

Нагадаємо, Кабінет міністрів України виділив понад 32 млн грн на реконструкцію Бортницької станції аерації .

Ще в 1989 році Бортницька станція аерації була визнана аварійною. Наразі, станція  – це  єдині очисні споруди стічних вод міста Києва та прилеглих міст і селищ Київської області , де проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств.

standard

Київський Гідропарк хочуть перетворити на Діснейленд

Найближчим часом столична влада презентує концепцію розвитку столичного Гідропарку, який хочуть зробити «українським Діснейлендом». Про це заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу «Київ».
«Найближчим часом ми презентуємо концепцію розвитку Гідропарку, який стане містечком розваг, де можна відпочити з дітьми, – так званим «українським Діснейлендом». Зараз ми спілкуємося з інвесторами, які мають великий досвід реалізації таких проектів. І наше завдання – реалізувати цей задум в найближчі роки», – наголосив Віталій Кличко.
Мер підкреслив, що Київ повинен стати містом, яке притягуватиме до себе увагу європейських країн, культурним та спортивним центром країни.
«Нам є що показати, нам є чим пишатись. І у нас є підстави говорити, що Київ – одне з найкращих міст світу», – зазначив Віталій Кличко.
Раніше Кличко планував домовитися з компанією Europa-Park (Німеччина) про створення зони атракціонів у Гідропарку.

standard

На Поштовій площі у Києві по підземному музеї запустили 3 D-тур

У Києві на Поштовій площі відкриють музею княжої доби під землею. На сьогодні розкопки стародавнього міста продовжуються. Археологи планують спуститися ще на 5 метрів для дослідження більш віддалених від поверхні ґрунтів.

Поки підземний музей на Поштові площі лише в ідеї, Міністерство культури разом із Центром археології Києва, Інститутом археології Національної академії наук і ГО Pixelated Realities презентувало віртуальний 3 D-тур по вулиці Х ст., знайденої під час розкопок Поштової площі в Києві.

 

Найближчим часом можна буде завантажити спеціальний додаток на мобільні телефони і за допомогою смартофона здійснити віртуальний тур, створений на основі фотофіксації археологічних розкопок. Він дозволяє будь-кому здійснити віртуальну подорож під Поштовою площею – по зафіксованому простору розкопаної вулиці з можливістю розглядати знахідки. Нині існує робоча версія додатку, детальніша розробка його ще триває.Програмісти запевняють, що вже невдовзі буде завершена. Передбачається, що в процесі подальших археологічних робіт додаток доповнюватиметься новими краєвидами та історичними артефактами.

«Коли сучасні технології працюють на те, щоб була можливість поринути в 10 століть назад – я думаю, що це диво. Втім, що б ми зараз не робили навколо – однозначно у сучасній інфраструктурі має бути музей – місце, де буде збережена вся ця історія. І таке місце може працювати – бути джерелом надходження коштів, адже буде ціваким для туристів як реальне свідчення тисячолітньої історії», – зазначив міністр культури Євген Нищук.

За словами директора Центру археології Києва інституту археології НАН України Михайла Сагайдака протягом 2015-2016 року під час археологічних робіт в рамках реконструкції Поштової Площі в Києві були відкриті унікальні знахідки княжої доби та залишки прибережного міського кварталу середньовічного Києва.

Під керівництвом Михайла Сагайдака на розкопах вдалося виокремити і дослідити численні сліди перебудов та реконструкцій міських комунікацій, були знайдені фрагменти міської дороги, вкритої суцільним настилом із колод, залишки будинків та укріплень 11-18 століть.

Раніше вважалося, що Київ цих часів завершувався ближче до вулиці Сагайдачного, але тепер можна стверджувати, що на території Поштової площі розміщувався порт, кипіло життя та жвава торгівля, каже археолог. Нині методами фотограмметрії також здійснено фіксацію археологічних розкопів з середньовічними дерев’яними конструкціями.

За словами Євгена Нищука, важливим є і повне порозуміння з керівництвом міста Київ щодо необхідності музеїфікації розкопок та артефактів Поштової Площі. Наразі місцевою владою вже виділено 20 млн грн на першочергові роботи.

Україна молода

standard

У Києві пройде загальноміський шкільний ярмарок

20-21 серпня на Хрещатику відбудеться 15-ий загальноміський шкільний ярмарок.

Відвідувачам запропонують широкий вибір товарів для школярів: письмове приладдя, канцтовари, підручники, шкільну форму, взуття та інше приладдя для учнів за середніми цінами.

Також в програмі ярмарку: дитячі розваги, свято морозива, виступи дитячих колективів народної творчості, майстер-класи народних майстрів та ін.

 

standard

До 75 роковин трагедії в Бабиному Яру до Києва з Хмельниччини передадуть ромську кибитку

Фото www.facebook.com/mincultUA

В рамках робочої поїздки до Хмельницької області Міністр культури України Євген Нищук провів зустріч з керівництвом області та м. Кам’янець-Подільський щодо передачі пам’ятного знаку у вигляді ромської кибитки до Києва. Скульптуру буде встановлено до 75 роковин трагедії в Бабиному Яру у Національному історико- меморіальному заповіднику “Бабин Яр” в пам’ять про ромів, розстріляних у 1941 році.
Створення пам’ятника було ініційоване у 1998 році Київським міським товариством історії та культури ромського народу «Романіпе». Її автор – всесвітньо відомий український архітектор, скульптор Анатолій Ігнащенко. За його словами початковий варіант мав бути виточений з каменю, втім проект змінили і кибитка була виготовлена з корабельної сталі на київському заводі «Ленінська кузня». Друга назва пам’ятника -“Чорний жах”, або Калі Траш (Kali Tras) – геноцид циган у роки Другої світової війни.
“В рік, коли весь світ вшановує пам’ять загиблих у страшній трагедії, яка відбулася в Бабиному Яру 75 років тому, ми маємо згадати усіх, хто тоді віддав своє життя, ”- сказав Євген Нищук.
За свідченнями істориків, саме роми стали одними із перших жертв Бабиного Яру, тому символічно, що пам’ятний знак про трагедію цього народу буде розміщено в Національному заповіднику».
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 14.07.1999 р. № 1153 було прийнято рішення про встановлення цього пам’ятного знаку у Бабиному Яру, проте вказане завдання виконане не було. Натомість кибитку було розміщено на території Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець” у м. Камянець-Подільський – над каньйоном р. Смотрич.
13 червня 2016 року рамках протокольного рішення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії у Бабиному Яру, а також протокольного рішення виїзного засідання робочої групи Оргкомітету, Мінкультури звернулося до міського голови м. Кам’янець-Подільський щодо передачі до столиці пам’ятного знаку.
Рішенням сесії міської ради від 12.07.2016 року вирішено передати ромську кибитку Міністерству культури України.