У Київ привезли Вифлеємський Вогонь Миру

У Київ привезли Вифлеємський Вогонь Миру

Сьогодні у Київ привезуть Вифлеємський вогонь миру. Запалити свічечку можна у Патріаршому Соборі Воскресіння Христовогого УГКЦ на Лівому березі.

– Уже багато років скаути з усієї Європи долучаються до передачі Вифлеємського Вогню Миру. Австрійські скаути привозять вогонь, запалений на місці народження Ісуса Христа, до Відня. Далі він мандрує з рук в руки цілою Європою через Угорщину та Польщу — аж до України, де ним опікується Пласт, – пояснюють організатори.

Вифлеємський вогонь миру – це любов і доброта, якою діляться християни з ближніми напередодні великого свята.

Киян запрошують долучитися до світлої традиції, яка зігріває теплом тисячі сердець напередодні Різдва Христового!

Нагадаємо, почала працювати перша з трьох резиденцій Святого Миколая, на території Національного музею народної архітектури та побуту України.

https://vechirniykiev.com.ua/news/u-kyyiv-pryvezly-vyfleyems-kyy-vohon-myru

У Києві під трамвайними рейками утворилася справжня прірва

Прокладений 45 років тому каналізаційний колектор не витримав випробування часом і рвонув у найнесподіваніший момент.

Про це “Народна Правда” пише з посиланням на повідомлення Київводоканалу уFacebook.

Як пояснили комунальники, аварія сталася на майже 3-метровому в діаметрі Новодарницькому каналізаційному колекторі, прокладеному 1972 року на глибині 10 метрів.

Газова корозія роз’їла верхню частину труби, тож було втрачено її несучу здатність, у результаті чого утворився провал земельної ділянки завширшки 6 метрів та глибиною 3,5 метра.

Поки тривають аварійні роботи, було перекрито рух транспорту у дві смуги та зупинено рух трамваю № 8 на розі вулиць Горлівської та Тростянецької (Дарницький район столиці).

Нечисленні відвідувачі сторінки Водоканалу потролили повідомлення про порив труби: «Якісні матеріали. Новітні технології. Надійні підрядники». — «Старость не радость…» — «Жаль… А мог бы и трамвай провалиться». — «Газовая коррозия…. ну, чтоб быстро, качественно и без осложнений справились…»

Нагадаємо, у Солом’янському районі Києва мешканці будинку за адресою Єреванська, 24,“задихаються” від смороду з підвального прииіщення, звідки тхне фекаліями.

А 29 травня 2017 року у Голосіївському районі Києва сталася велика аварія на водопроводі: прорвало напірну трубу.

Джерело: https://narodna-pravda.ua/2017/12/15/u-kyyevi-pid-tramvajnymy-rejkamy-utvorylasya-spravzhnya-prirva/

Навігатор на 15 грудня: що цікавого в Києві

Подія дня: свята починаються!

Флагшток за 50 мільйонів: Навіщо Кличко придумав авантюру з прапором

Головне питання, яке виникає у киян у зв’язку з намірами мерії встановити гігантський державний прапор над Дніпром – “Навіщо?”

 

Новина про те, що у столичній мерії вирішили встановити на печерських пагорбах гігантський державний прапор, добряче сколихнула український інформпростір.

Згідно даних публічних закупівель “Prozorro”, йдеться про будівництво флагштоку Державного прапору України на загальну суму понад 47,5 мільйонів гривень. Висота конструкції має бути 75 метрів. Таким чином абсолютна відмітка його буде складати 247,4 м (172,40 + 75,00), що у свою чергу, не перевищує абсолютну відмітку дзвіниці Києво-Печерської Лаври у 288,27 м. Споруда буде розташована на валу біля чаші Вічного вогню.
Для самого державного прапору – а його, безперечно, треба буде періодично оновлювати – має бути використаний спеціальний матеріал – 100% поліефір щільністю 115-135 г/кв.м Тканина прапору – підвищеної міцності, спеціально розроблена для жорстких кліматичних умов. Під флагштоком буде спеціальне технічне приміщення з електрощитовою, інженерним обладнанням, коморою для прибирального інвентаря та технічним коридором. Висота інженерних приміщень дорівнюватиме 4,3 м. Площа забудови, де розмістять флагшток, складатиме більше 150 кв. метрів.

Пропозиції на участь у конкурсі треба подавати до 21 грудня, а сам аукціон має відбутися 22 грудня – тобто вже за тиждень. Флагшток державного прапору України мають побудувати на території Меморіального комплексу “Національний музей України у Другій світовій війні”, що на Лаврській, 27. Усі роботи мають виконати до 30 червня 2018 року – хоча, враховуючи пост-“совкову” любов українських чиновників до “визначних дат”, підняти прапор намагатимуться до Дня Конституції, 28 червня.

Вочевидь, в КМДА чекали, що радості киян від такої ініціативи не буде меж – це якщо на Хрещатику, 36, взагалі замислюються над такою дрібничкою, як думка киян. Але лейтмотив відгуків вийшов геть іншим, і охарактеризувати його можна одним словом: “Навіщо?”.

На сторінці тендеру кожен бажаючий може залишати запитання. Тому у замовників будівництва питають, чи не завелика вартість цієї епічної споруди – особливо з урахуванням того, що країна перебуває у стані війни, і зайвих грошей на гучні іміджеві проекти в неї нема. Втім, у відповіді на це запитання є звичайна відписка, мовляв, замовником будівництва є комунальне підприємство “Спецжитлофонд”, а комунальники керувалися нормами ДСТУ про Правила визначення вартості будівництва.

А ціна дійсно вражає. Скажімо, на всі громадські проекти Києва – а їх, на хвилиночку, обрано 42 – в бюджеті закладено 100 мільйонів гривень, тобто, умовно, два “кличківські” прапори із флагштоками. Тому виникає риторичне, але цілком зрозуміле питання: а чи не краще було б якось перетерпіти без прапору, але, наприклад, реалізувати не 42, а одразу 60 громадських проекти? Тим більше, що більшість з них і не громадські зовсім, а “директорські” і стосуються банального ремонту та благоустрою – тобто підняття інфраструктури столиці з руїн.

До прикладу, а рамках “Громадського бюджету” пропонують витратити 1,8 млн грн. на заміну ліхтарів на Солом’янці, аби районом не було страшно ходити. За 47,5 млн грн. можна замінити в 10 разів більше ліхтарів, запустити пілотний проект з перехоплюючими велопарковками не на одній лінії метро (18 “точок” на “синій” гілці за 400 тис. грн), а на всіх (тобто 52 “точки” за 1,2 млн грн), облаштувати з десяток інклюзивних дитячих майданчиків в зелених зонах (по 400 тис. грн. кожна) і зробити ще багато чого корисного.

Можна і не дрібнити. А подарувати якомусь з районів новий стадіон – з хорошим газоном, трибунами і освітленням. Обійдеться він, згідно даних того ж “Prozorro”, у 36,656 млн грн.

Можна просто вкластися в захаращену транспортну інфраструктуру міста – наприклад, в ремонт турнікетів міської електрички та швидкісного трамваю. Або в закупку рухомого складу: “прапороносних” грошей якраз вистачить на десяток автобусів “МАЗ” за ціною в 4,7 млн грн, що буде справжнім подарунком для міста і, між іншим, непоганим приводом для піару. Врешті решт, термінового порятунку випагає історична спадщина столиці: руйнується на очах Наводницька вежа XVII століття, сипляться багатостраждальна садиба Мурашка та будинок Сікорського, “радує” проваленим дахом старовинний будинок біля скандального Театру на Андріївському узвозі, зникають останні зразки старої забудови на Боричевому току. Але у Кличка і компанії на це, як завжди, нема грошей. А от на прапор, який буде видно звідусіль, є.

У цій історії звертає на себе увагу ще один нюанс: в тендері йдеться не про проект, який мав би передувати будівництву, а вже про зведення конструкцій. Причому даються цілком конкретні технічні вводні, включно з висотою стель допоміжних приміщень. А значить, проект флагштоку, скоріше за все, вже тихо зроблений, саме питання монструозного флагштоку для мерії вирішене, і єдина задача – звести його, чого б це не коштувало. А незадоволення громади, якщо що, можна і традиційно забалакати.

Джерело: https://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/dehto-lyubit-pobilshe-yak-klichko-z-pecherskih-pagorbiv-pustit-na-viter-50-milyoniv-20171213693209

Київ може заборонити одноразові пакети

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища підтримав електронну петицію №2125 щодо заборони використання та продажу одноразових поліетиленових пакетів.

Про це інформує прес-служба КМДА, повідомляє «Главком».

«На підтримку петиції Київська міська рада підготувала проект рішення щодо звернення до Верховної Ради України стосовно необхідності прийняття Закону України про заборону використання та продажу одноразових поліетиленових пакетів. Необхідність розроблення такого рішення зумовлена проблемою поліпшення стану довкілля, благоустрою, екологічної безпеки в державі та приведення природоохоронного законодавства до світових та загальноєвропейських стандартів», – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що екологічна проблема, пов’язана із використанням та утилізацією поліетиленових пакетів одноразового використання, що виготовляються повністю або частково із полімерів, розклад яких триває 100 років, потребує негайного правового регулювання задля збереження довкілля в країні.

З однієї сторони, широке використання полімерних матеріалів значно підвищило якість побуту, а з іншого – призвело до засмічення населених пунктів, узбіч, доріг, лісів, земель, поверхневих і підземних вод, вимирання тварин.

Згідно із статистичними даними, щорічно в країнах-членах Європейського Союзу використовується більше 800 тон одноразових поліетиленових пакетів. І лише 6% від їх загальної кількості направляється на переробку.

«В Україні на одну особу щорічно припадає понад 500 поліетиленових пакетів, в той час, коли середньостатистичний німець протягом минулого року використав їх лише 45. Час корисної експлуатації поліетиленового пакету за призначенням рідко, коли перевищує 30 хвилин, а період розкладання становить більше 100(!) років. Тому близько 10 країн світу вже прийняли нормативні акти про заборону або обмеження використання полімерних пакетів. У Кенії, зокрема, за використання поліетиленових пакетів дають до 4 років в’язниці» – зауважив директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Андрій Фіщук.

Таким чином, питання заборони використання та продажу поліетиленових пакетів повинно вирішуватися централізовано на державному рівні та як вимога швидше, аби не допустити на родючих українських ланах екологічної катастрофи.

Джерело: https://glavcom.ua/kyiv/news/odnorazovi-paketi-poza-zakonom-stolichna-vlada-pidgotuvala-vidpovidniy-dokument-458874.html