У Києві вшанували жертв сталінського «Великого терору»

standard

У Києві вшанували жертв сталінського «Великого терору»

Десятки активістів, дослідників репресій у СРСР та постраждалих від них вшанували пам’ять жертв так званого «Великого терору», розпочатого Йосипом Сталіним 5 серпня 1937 року. Учасники акції пам’яті з українськими державними прапорами та світлинами репресованих прийшли спершу до хреста жертвам «Великого терору» поруч із Міжнародним центром культури і мистецтв Федерації профспілок України (колишній Жовтневий палац), а потім приїхали до меморіального комплексу в заповіднику «Биківнянські могили».

У серпні 1937 року саме в будівлі Жовтневого палацу за наказом Сталіна почали розстрілювати підозрюваних в антирадянській діяльності, а потім – таємно вивозили і ховали в лісі поблизу селища Биківня, яке нині в межах Києва.

На території національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» – найбільше поховання репресованих в Україні, зауважив у коментарі Радіо Свобода директор заповідника Богдан Біляшівський.

«5 серпня – це фактичний початок виконання в Україні сумнозвісного наказу НКВС про репресування колишніх куркулів, «антирадянських елементів» та карних злочинців. Власне, за інформацією, яку ми нині маємо, масові арешти почалися значно раніше, але саме в ці дні почалася робота так званих «позасудових трійок» і масове знищення людей у плановому порядку, – наголошує Біляшівський.

За його словами, у Биківні ховали людей, розстріляних «спеціальними органами правопорядку» з літа 1937-го і аж до взяття Києва нацистами у вересні 1941 року.

«Це ще неоране поле для дослідників, і ми маємо цю інформацію дослідити дуже ретельно. Ми можемо говорити, що в Биківні поховано від 30 тисяч людей. Верхню планку дослідники називають – до 100 тисяч», – додає Біляшівський.

Директор заповідника «Биківнянські могили» уточнює, що інформація про розстріляних та похованих тут була засекречена та частково знищена, окрім того, частина розстрілів після 1938 року не обліковувалася.

Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

«Великий терор» тривав 15 місяців і був офіційно припинений за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 17 листопада 1938 року, хоча репресії в менших масштабах тривали й надалі.

За два роки партійна верхівка арештувала 1,5 мільйона людей, 680 тисяч із них були вбиті.

На території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 тисяч 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.

https://www.radiosvoboda.org/a/news-velykiy-teror/29413595.html

 

standard

Порошенко призначив головою столичного управління СБУ нелюстрованого прокурора

Про це повідомляється у відповідних указах президента – №223/2018про звільнення Семочка та №226/2018 про призначення Валендюка.

Крім того, іншим указом №225/2018, Порошенко призначив Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України.

Усі ці укази датовані 31 липня.

З травня Семочко очолював управління СБУ в Києві та Київській області.

16 грудня 2017 року біля Адміністрації президента до об’єктиву програми “Схеми” потрапив колишній виконувач обов’язків прокурора Києва Олег Валендюк. На момент зйомок він був першим заступником прокурора Автономної Республіки Крим.

За п’ять днів Валендюк знову прийшов на Банкову, а через два тижні – 3 січня 2017 року – його призначили заступником начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва департаменту забезпечення діяльності керівництва Генпрокуратури.

Раніше “Схеми” повідомляли, як у розпал протистояння на Майдані Валендюк отримав нагороду від тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки.

За день до розстрілу Небесної сотні йому призначили грошову премію “за активну участь у вирішенні нагальних питань прокурорської діяльності в умовах складної ситуації, яка виникла в Україні у зв’язку з масовими акціями протесту”.

Валендюк відомий тим, що уникнув люстрації після Революції гідності завдяки судовому рішенню Окружного адміністративного суду.

https://www.pravda.com.ua/news/2018/08/2/7188146/

 

standard

У Києві екоактивісти заявляють про масові вирубки міських лісів

Екоактивісти б’ють на сполох, запевняючи що за 15 років лісники зрізали майже 2,5 тисячі гектарів столичних лісів. Продовжують знищувати зелені насадження і сьогодні. Натомість у лісгоспах запевняють: вирубки є необхідними, адже без них дерева сохнуть і хворіють.

Про це йдеться у сюжеті проекту «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

На перший погляд, у лісі біля Києва – такий собі райський куточок: височезні сосни, яким уже під 90 років, пташиний спів і свіже повітря. Та варто лише трохи пройтися вглиб, і картину змінюють свіжі пеньки, сухе гілля та залишки величезного згарища.

«Це грубе порушення правил санітарного утримання лісів України. Таким чином спалюють не лише залишки вирубок, а й підлісок, мурашники і ґрунт», – каже еколог Ігор Кирикевич.

Ділянку лісу зрубали два тижні тому. Лісники ж запевняють: її необхідно було ліквідувати.

«Бачимо дерева, які вже відмерли, відпрацьовані короїдом. Вони є осередками шкідників ще й становлять велику загрозу для відпочивальників. Ці дерева з часом можуть падати», – запевняє директор Дарницького ЛПГ Михайло Явний.

Та короїди – не єдина біда, проти якої доводиться боротися. Насадження руйнують і плодові тіла грибів. Саме такі дерева треба вирізати якнайшвидше.

Однак активісти, які прибули на місце свіжої вирубки, запевняють: нічого схожого там не бачили. Як доказ показують одне дерево, яке так і залишилося на місці вирубування.

«Там не має жодних дірок від короїдів», – демонструє деревину директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Екологи ж незадоволені і молодими насадженнями. Кажуть, дерева саджали абияк.

«Тут немає пташиних гнізд, та й де їм тут гніздитись? Мурашників тут також немає і не буде ще років двадцять. Та, якщо немає птахів, значить не буде кому боротися зі шкідниками», – обурюється Ігор Кирикевич.

Згодом знімальна група побачила ще одну лісову ділянку, де мали би рости молоді деревця. Старі ж зрубали років п’ять тому. Однак «молодняку» прижилось небагато. Тож екоактивісти впевнені: хтось добряче заробив на цих соснах. Як доказ демонструють товарно-транспортні накладні. Вони практично однакові, мають лише невеличку відмінність.

«Одна з них йде на дрова, там сума – тисяча з копійками. А от на іншій ціна вже – понад вісім тисяч. Тобто 7 тисяч йде в кишеню», – підраховують активісти.

У лісовому господарстві ж переконують: такого бути не може.

«У нас немає такої ціни», – запевняв Михайло Явний.

У міських лісах рубати дерева на продаж суворо заборонено. Та контролювати діяльність лісівників сьогодні нікому. Адже будь-які інспекції та перевірки наразі заборонені.

https://zik.ua/news/2018/08/01/u_kyievi_ekoaktyvisty_zayavlyayut_pro_masovi_vyrubky_miskyh_lisiv_1378033

 

standard

До музеїв Києва можна завітати безкоштовно

Музеї Києва традиційно щомісяця влаштовують день відкритих дверей і запрошують киян та гостей столиці безкоштовно ознайомитися з експозицією. Список музеїв опублікував ресурс Большой Киев.

Попередньо необхідно уточнювати умови відвідування, оскільки деякі музеї надають безкоштовний вхід тільки певним категоріям громадян (учні, студенти, пенсіонери тощо). Або за окремим графіком.

У серпні безкоштовно відвідати столичні музеї можна в такі дні:

1 серпня

  • Національний музей «Київська картинна галерея», вул. Терещенківська, 9 (до 14:00);
  • Національний науково-природничий музей, вул. Богдана Хмельницького, 15 (10:00 – 13:00);
  • Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15/17.

2 серпня

  • Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького, вул. Саксаганського, 97 / 95б / 95.
  • 14 серпня
  • Музей-майстерня І. Кавалерідзе, Андріївський узвіз, 21.

16 серпня

  • Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького, вул. Саксаганського, 97 / 95б / 95.

26 серпня

  • Літературно-меморіальний музей-квартира П. Тичини, вул. Терещенківська, 5;
  • Літературно-меморіальний музей Максима Рильського, вул. М. Рильського, 7;
  • Літературно-меморіальний будинок-музей М. Заньковецької, вул. В. Васильківська, 121;
  • Національний художній музей України, вул. Грушевського, 6.

27 серпня

  • Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2;
  • Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, вул. Лаврська, 9, к. 26;
  • Музей гетьманства, вул. Спаська, 16б.

29 серпня

  • Національний музей літератури України, вул. Б. Хмельницького, 11;
  • Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка, вул. Т. Шевченка, 8а.
  • Національний заповідник «Софія Київська», вул. Володимирська, 24 (пенсіонери).

30 серпня

  • Меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка, вул. Вишгородська, 5;
  • Національний музей Тараса Шевченка, бульв. Т. Шевченка, 12;
  • Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська, 9.

31 серпня

  • Музей української діаспори, вул. Московська, 40б;
  • Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця», вул. Госпітальна, 24а;
  • Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, вул. Лаврська, 9, к. 26;
  • Музей Івана Гончара, вул. Лаврська, 19 (Івана Мазепи, 29);
  • Музей партизанської слави, вул. Славгородська (парк Партизанської слави).

На постійній основі працюють безкоштовно:

  • Музей вторсировини, вул. Сагайдака, 112;
  • Музей каналізації, Харківське шосе, 50а.

https://vechirniykiev.com.ua/news/do-muzeiv-kyyeva-mozhna-zavitaty-bezkoshtovno

 

standard

Покидьок на Hummer: очевидці відверто розповіли про перші секунди трагедії

Свідки спростували слова Кирила Островського про його дії після смертельного ДТП і розповіли, як він себе поводив після наїзду на дитину.

Свідки смертельного ДТП в Києві за участю “мажора” Кирила Островського, в результаті якого загинула 10-річна дівчинка, стверджують, що молодик взагалі не допомагав потерпілій. Також очевидці стверджують, що той відразу намагався сховатися. За їхніми словами, не було і вантажівки, яка нібито закривала огляд Островському.

Про це повідомляє 24 канал з посиланням на свідчення очевидців.

Люди стверджують, що відразу після ДТП винуватець події намагався сховатися. Крім того, вони спростовують інформацію родичів Островського про наявність на дорозі вантажівки, яка нібито закрила огляд.

“Я йшов по бульвару Лесі Українки, і сам момент удару бачив. Після того, як машина ударила дитину, було чутно тріск і крик матері. Видовище було жахливим. Я тут же став викликати медиків, тому що побачив, що справи – погані. Водій з місця ДТП поїхав відразу ж. Поїхав вниз по Лесі Українки. Він навіть не виходив з машини після аварії, не підходив до дитини. Після виклику “швидкої” я подзвонив в поліцію і пішов, тому що все, що там відбувалося, бачити було занадто важко . Я до сих пір відходжу після цього видовища”, – розповів очевидець аварії Арсеній.

У свою чергу мешканка будинку, біля якого сталася ДТП, розповіла, що водій намагався втекти.

“Тут не треба бути експертом, щоб зрозуміти, що з місця ДТП він поїхав, адже аварія трапилася поблизу аптеки, а від неї до бізнес-центру “Парус”, де машину затримали, – мінімум метрів 200. Я не бачила сам удар, але чула жахливий крик жінки. До речі, ніякої вантажівки на місці аварії не було взагалі “, – розповіла вона.

Нагадаємо, що у мажора на Hummer знайшовся “авторитетний” родич –  Кирило Островський є родичем судимого кримінального авторитета i ватажка організованого злочинного угрупування.

Як повідомляв портал “Знай.ua”, водію автомобіля Hummer, який на смерть збив 10-річну дівчинку в Києві, оголошено ще одну підозру.

Також “Знай.ua” писав, що очевидці стверджують, що водій автомобіля при затриманні вимагав зателефонувати батькові і юристу, а також обіцяв заплатити всім присутнім за мовчання 1000 доларів.

https://znaj.ua/society/mazhor-na-hummer-ochevydci-vidverto-rozpovily-pro-pershi-sekundy-tragediyi