У Кличка пояснили, чому злива змила асфальт на вулицях Києва

У Кличка пояснили, чому злива змила асфальт на вулицях Києва

На місце провалу асфальту на вулиці Антоновича в Києві побувала комісія “Київавтодору”

Про це повідомляє Департамент транспортної інфраструктури КМДА уFacebook, інформує Depo.ua.

За попередніми даними, причиною провалу асфальтового покриття стала відкрита траншея прокладання нових комунікацій.

“Під дорогою знаходяться безліч комунікацій: водопровід, зливова та побутова каналізація”, – зазначили в КМДА.

Наразі на місці пошкодження працює комісія “Київавтодору”, яка має оцінити ситуацію та знайти шляхи вирішення питання.

Нагадаємо, внаслідок потужної зливи, яка пройшла в Києві ввечері 18 серпня, вулиці міста знову затопило, у кількох районах столиці прорвало каналізації, а дороги пішли під землю.

Також були підтоплені розкопки на Поштовій площі.

https://www.depo.ua/ukr/life/u-klichka-poyasnili-chomu-zliva-zmila-asfalt-na-vulicyah-kiyeva-20180819824093

 

УГКЦ відзначить день освячення Патріаршого собору хресним ходом до Аскольдової могили

У суботу, 18 серпня, в УГКЦ відзначають свято спомину освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві.

З цієї нагоди гості та мешканці столиці пройдуть хресним ходом з Аскольдової могили до Патріаршого Собору, повідомляє прес-служба Київської архиєпархії УГКЦ.

“У такий спосіб хочемо показати символіку бажання єдності нашого народу та Київського християнства. Рівно ж цією ходою хочемо вшанувати два важливих місця Київської Церкви: храму УГКЦ на Аскольдовій могилі, де свого часу починалось відновлення літургійного життя УГКЦ у Києві, після виходу Церкви з підпілля, та Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві – Центру та Серця усієї Української Греко-Католицької Церкви”, – відзначається у повідомленні.

Хода розпочнеться о 16.00 від храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі. Тут відбудеться Молебень перед Іконою Гошівської Богородиці, а опісля – урочистий хід з іконою Богородиці до Патріаршого собору Воскресіння Христового, де відбудеться Всенічне та нічні чування.

Патріарший собор був відкритий 27 березня 2011 року церемонією інтронізації Верховного Архиєпископа Святослава (Шевчука), Глави УГКЦ. Освячення цілого собору відбулося в дні святкування 1025-річчя Хрещення України-Руси. 18 серпня 2013 року на прощу з нагоди цієї урочистості до Києва прибуло понад 20 000 прочан та близько 700 священнослужителів.

https://religions.unian.ua/catholicism/10227462-ugkc-vidznachit-den-osvyachennya-patriarshogo-soboru-hresnim-hodom-do-askoldovoji-mogili.html

Взимку столичний університет обігріватимуть сонячні батареї

Київський університет імені Бориса Грінченка перейшов на використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії. У навчальному закладі впевнені, що це дозволить зменшити викиди в атмосферу діоксиду вуглецю на 400 тонн на рік, йдеться на сайті КМДА.

Для підігріву басейну в спортивному комплексі закладу, а також для безперебійного користування гарячою водою в університеті встановили три унікальних теплових насосів. Завдяки новому обладнанню зменшиться навантаження на теплові мережі міста.

Крім того, за рахунок ефективності встановлених теплових насосів університет щорічно зможе економити понад 400 тисяч гривень.

Як раніше писав “Український інтерес”, на початку червня п’ять київських вулиць перевели на енергоефективне LED-освітлення. За новітніми технологіями освітлюються: вулиця Парково-Сирецька, Чистяківська, Озерна, Полковника Затєвахіна та Коноплянської.

Все освітлення є енергоефективним, повністю пожежобезпечне, оскільки практично не нагрівається, не призводить до пошкоджень текстилю, пластику чи будь-якого іншого матеріалу при контакті

https://uain.press/economics/vzymku-stolychnyj-universytet-obigrivatymut-sonyachni-batareyi-912284

 

У найпопулярнішому київському парку знищили столітні дерева

У парку київського Політехнічного інституту спиляли древні дерева, і це розлютило місцевих жителів.

Про це пише Хмарочос.

Найстарішому з дерев було 100 років. В мережі користувачі різко висловлюються з приводу рішення київської влади – для багатьох ці дерева вже стали символом КПІ.

“Екологічний пекло в Києві”, “Який кошмар! Навіщо? Улюблений парк”, “Немає такого лайливого слова, яке б цілком передало моє обурення. Але, що я точно знаю, що по смерті ці негідники потраплять у пекло, де дерева їх будуть рубати кожну мить”, – висловилися кияни.

У відповідь коммунальное об’єднання “Київзеленбуд”, яке займалося виконанням робіт, пояснило, що зрізання пов’язано з аварійним станом дерев. Перед цим об’єднання провело обстеження, оскільки до них надійшло звернення від КПІ. Всього, згідно акту виконаних робіт, на території парку КПІ зрізали 13 дерев, а одне частково обрізали. Причиною виявилася “трухлявість і дуплистість”.

Додамо, що озеленення парку почалося відразу з будівництвом навчальних корпусів за участю студентів і викладачів. Будівництво корпусів завершилося в 1898 році. На будівництво парку виділялося 49 000 143 рубля і 48 копійок. В основу планування було покладено регуляторний принцип – коли малюнок алей, доріжок і клумб з зеленими насадженнями має правильну геометричну форму.

Раніше також повідомлялося, що з Хрещатика зникли молоді каштани. Замість символу столиці влада вирішила висадити клумби.

Про це повідомив киянин Олексій Кучеренко на своїй сторінці в Facebook.

“Могилки каштанів на Хрещатику перед резиденцією “Мера Києва” і “батьків міста”. Скоро доведеться Київський вальс переписувати і герб переробляти(((“, – написав він у своєму пості.

Заміна каштанів на клумби не знайшла позитивних відгуків серед киян та гостей міста. Міні-клумби, встановлені на Хрещатику, кияни охрестили “могилками каштанів”.

https://znaj.ua/capital/u-najpopulyarnishomu-kyyivskomu-parku-znyshyly-stolitni-dereva-ukrayinci-lyutuyut

На Поштовому майдані відновлять археологічні розкопки після укріплення паль

Дослідження частини вулиці середньовічного Києва продовжать після укріплення паль. У грудні 2017 року роботу тут припинили через недофінансування. Однак збереження унікальних археологічних знахідок під загрозою.

Про це йдеться в сюжеті інформаційного проекту «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Активіст Олександр Місюра каже, що місця археологічних розкопок на Поштовому майдані затоплено. Подекуди вода сягає майже півметра.

«Тут текли струмочки. Це небезпечно, бо конструкції переважно дерев’яні», – пояснює Олександр Місюра.

У КМДА пояснюють, що витікання води сталося через тріщину у водовідведенні. Тому й затопило транзитний колектор у зоні розкопок.

«Витікання води локалізовано, а ситуація, яка склалася, не несе жодної загрози конструкціям», – запевняє директор КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» Максим Калинин.

Досліджувати ділянку середньовічного Києва на Поштовому майдані продовжать 2019 року. Археологи зможуть повернутися до роботи після того, як укріплять палі. А от водогінної мережі не будуть герметизувати.

«Це не передбачено жодним проектом», – зазначає Максим Калинин.

«Є проблема також замикання, і вологості землі. Тут грибки, різні бактерії розвиваються», – додає керівник Управління збереження культурної спадщини Олександр Никоряк.

На жаль, в Україні неможливо зберегти старі колоди, адже в нас нема технології консервації деревини. Тож аби врятувати археологічні надбання та вивчити досвід консервації, експерти поїдуть здобувати досвід до Франції.

«Створимо центр в Києві, який зможе забезпечити консервацію деревини не тільки нашого міста, а й всієї України», – запевняє Олександр Никоряк.

Після відновлення археологічних досліджень на місці встановлять вебкамери, щоби кияни змогли спостерігати за розкопками в режимі онлайн.

Нагадаємо, на Поштовій площі активісти перекрили для перехожих територію навколо розкопок. У такий спосіб вони хочуть привернути увагу до підтоплення.

Вікторія Козуб 

https://zik.ua/news/2018/08/13/na_poshtovomu_maydani_vidnovlyat_arheologichni_rozkopky_pislya_ukriplennya_1385773