У Києві відкриють нові станції кільцевої електрички

standard

У Києві відкриють нові станції кільцевої електрички

Кільцева електричка стала одним із найпопулярніших громадських транспортів у Києві та у столиці планують зробити пересування ще зручнішим. Про це повідомив Телеграм-канал Kyiv City Express.

Зараз у Києві кільцева електричка перевозить близько мільйона киян та гостей столиці. Цей вид громадського транспорту посідає друге місце після метро за кількістю перевезень пасажирів.

В «Укрзалізниці» планують відкрити ще кілька станцій для зручності пасажирів. Зупинки кільцевої електрички «Либідська» та «Оболонь» облаштують у Києві до кінця 2023 року.

Джерело: “Судово-юридична газета”

standard

У Києві відкрилась виставка “Скарби різдвяної скрині”

Столичні музеї підготували для киян справжній подарунок – неймовірну, атмосферну та казкову виставку новорічних та різдвяних скарбів. На вас чекають близько тисячі ялинкових іграшок, серед яких справжні раритети та предмети колекціонування, а також розповіді про маловідомі традиції українського Різдва, екскурсії та майстер-класи.

Про це повідомляє “Великий Київ”, посилаючись на Музей Києва.

Виставка знайомить з історією ялинкової прикраси та зимових свят крізь століття, а представлені зразки колекцій включають найрізноманітніші ялинкові прикраси: фігурки з вати та пап’є маше, дротові іграшки, прикраси з тонкого скла ручної роботи, гірлянди, картонажні, лавсанові та пластикові іграшки, фабричні скляні ялинкові прикраси.

Справжніми скарбами представленої “різдвяної скрині” є іграшка віком понад півтора століття, яка датується 1850-ми роками; ялинкові прикраси кінця ХІХ ст., виготовлені в Німеччині, Бельгії, Греції, Чехії; богемські каркасні іграшки та стилізована ялинка початку ХІХ ст., вбрана «їстівними» іграшками та прикрасами з рогожки та свічками.

Поряд з ялинковими прикрасами представлені раритетні різдвяно-новорічні листівки початку ХХ ст., вітальні новорічні листівки 1950-60-х років та листівки української діаспори 1940-70-х років.

Окремою та важливою темою виставки є історія українського Різдва. Шлях та трансформація цього свята крізь роки та зміни політичних устроїв країни. Ви дізнаєтесь, що таке різдвяний павук, чому кияни ховали свої ялинки у шафи та чи можливо зробити ялинку з гусячого пір‘ячка.

На виставці щодня будуть проводити екскурсії наукові співробітники Музею історії міста Києва та Державного музею іграшки. Саме від них ви дізнаєтесь, як за ялинковою прикрасою впізнати епоху та чи є у вашій власній різдвяній скрині справжні скарби.

Також на вас чекають:

  • Майстер-класи з виготовлення іграшок у найрізноманітніших техніках від провідних художниць Державного музею іграшки
  • Воркшоп із каліграфії із підписом вітальних листівок початку ХХ століття
  • Майстер-клас із виготовлення свічок
  • Майстер-клас зі створення різдвяного дідуха.

Мріємо, щоб ця виставка стала must-visit місцем для усіх киян та гостей міста в цей передноворічний час бо нам точно, є чим здивувати!” – кажуть у музеї.

  • Виставка триватиме з 15 грудня 2022 до 29 січня 2023.
  • Графік роботи: щодня з 12:00-19:00, каса працює до 18:30.
  • Вартість квитків: 100/50 ₴ (повний/пільговий).
  • Місце: Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7.

 

standard

Вифлеємський вогонь приїхав до Києва

Вифлеємський вогонь 11 грудня доставили до української столиці.

Про це повідомляється в ефірі «Суспільного».

Вогонь Миру українські «пластуни» привезли у Михайлівський собор, там його роздають усім охочим.

Вже завтра вогонь поїде до інших обласних центрів України. 13 грудня отримати його можна буде на різних вокзалах країни.

Нагадаємо, щороку скаути проводять цю акцію до святкувань Різдва Христового. Символічний вогонь, запалений на місці народження Ісуса Христа, розвозять містами світу.

Джерело: “Великий Київ”

standard

У Києві перейменували 32 вулиці на честь українських та всесвітніх діячів

Депутати Київради ухвалили рішення про перейменування 32 вулиць у столиці України.

Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко в Телеграмі, передає Укрінформ.

“Депутати Київради на сьогоднішньому засіданні перейменували ще 32 вулиці, провулки та бульвари, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим. І тепер, зокрема, бульвар Дружби народів носитиме ім’я фундатора української армії Миколи Міхновського”, – написав він.

Закрема, вул. Холмогорська перейменована на честь Володимира Самійленка, вул. Маршала Говорова носитиме ім’я Генерала Момота, а вул. Енгельса – Опанаса Сластіона, вул. Кутузова – Івана Кожедуба. Заразом з’являться топоніми з іменами світових діячів. Згідно з повідомленням, вулиця на честь письменника Достоєвського віднині матиме ім’я художника Енді Воргола.

Водночас зміна топонімів торкнулася й провулків. Так, пров. Одоєвського назвали на честь Олександра Воїнова, пров. Енгельса став пров Богдана-Ігоря Антонича, пров. Тургенєва носитиме ім’я Олександра Барвінського.

standard

У столиці тривають екскурсії місцями Революції Гідності

Безкоштовні прогулянки організовує Музей Майдану.

Протягом екскурсії учасники дізнаються, як жив Майдан у період протистояння, де постала перша барикада, як Революція Гідності змінила перебіг нашої історії.

Пізнавальна прогулянка проходить центральними вулицями столиці, на яких розгортався наймасштабніший протест у новітній історії й побачите збережені сліди жорстокого протистояння 2013 — 2014 років.

Хто закликав людей збиратися на майдані Незалежності, чому мирний протест переріс у революцію, де постала перша барикада, як було створено легендарну Самооборону Майдану, як жив Майдан у період протистояння та чому 93 дні Революції Гідності змінили перебіг нашої історії, — про це й не тільки розповість гід Вікторія Бойко.

Маршрут: Михайлівський собор — Михайлівська площа — вулиця Михайлівська — майдан Незалежності — Головпоштамт — монумент Незалежності — алея Героїв Небесної Сотні — Дзвін Гідності

Коли: 10, 17 та 23 грудня, початок об 11:00
Де: збір біля центральної брами Михайлівського Золотоверхого собору
Тривалість 2 години.
Екскурсії є безкоштовними, охочих приєднатися просять зареєструватися.

Джерело: “Вечірній Київ”