Veteran Hub відновлює роботу після 11-місячної перерви у новому просторі

Veteran Hub відновлює роботу після 11-місячної перерви у новому просторі

У столиці після 11-місячної вимушеної перерви відновлює роботу простір підтримки ветеранів, ветеранок, захисників Veteran Hub. Щоправда, тепер він працюватиме за новою адресою.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці Veteran Hub.

Для нового Veteran Hub знайшли безпечне та зручне місце, де будуть підтримувати ветеранів, ветеранок, захисників, захисниць та їхні родини.

Вони зможуть тут отримати юридичні консультації, психологічну та кар’єрну підтримку, попрацювати, відвідати цікаві події та просто побути серед своїх.

Новий хаб розташований на Подолі за адресою вул. Верхній Вал, 2а, 2 поверх. Відвідати його можна буде вже у вівторок, 7 лютого.

Тут є генератор, бездротовий інтернет, швидкий доступ до укриття на випадок повітряної тривоги.

Найшвидше добратися до простору можна зі станції метро “Контрактова площа” — пройти пішки в бік Воздвиженки та вулиці Глибочицької.

Графік роботи простору в будні: з 11:00 до 21:00, а у вихідні з 12:00 до 18:00.

Нагадаємо, попередній простір Veteran Hub працював на 20-му поверсі телецентру “Олівець” з 2018 року і зачинився із міркувань безпеки на початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну.

Джерело: “Великий Київ”

«Київ Цифровий» інтегрувався з «Дією» – забрати авто зі штрафмайданчика тепер можна швидше

Кіото передало Києву допомогу для переселенців

Микола Томенко: як радянська влада знищила “царство білого мармуру” на Аскольдовій могилі, де поховані Герої Крут

Плакальникам за радянським минулим присвячується!

“На Аскольдовій могилі

Український цвіт…”

29 січня Україна вшановувала День пам’яті Героїв Крут.

Серед історико-меморіальних місць, пов‘язаних із сьогоднішньою важливою датою, і Аскольдова могила, про що читаємо у знаменитому вірші Павла Тичини “Пам‘яті тридцяти”.

Чому українських патріотів похоронили саме тут?

Історики твердять, що на Дніпрових схилах Аскольдової могили в 1786 році відкрилося кладовище для пошанування відомих киян.

Тут знайшли свій спочинок відомі громадські і культурні діячі, меценати Василь Тарновський-старший і Василь Тарновський-молодший, письменник Андрій Подолинський та його син вчений і громадський діяч Сергій Подолинський, лікар Франц Мерінг, акторське подружжя Миколи Соловцова та Марії Глєбової, підприємець і меценат Василь Симиренко, знаменитий архітектор Георгій Шлейфер, автор “мертвої петлі” військовий льотчик Петро Нестеров…

Поступово Аскольдова могила перетворилася на одне із красивих місць Києва, яке місцеві жителі називали “царством білого мармуру” і з якого відкривався чудовий вигляд на Дніпро. Некрополь складався не просто з пам‘ятників, а із сімейних склепів високого мистецького рівня. Так фамільний мавзолей Василя Тарновського-молодшого із сім‘єю був обнесений залізною огорожею, в яку було вмонтовані зображення ліри, а на дверцятах – гербовий щит. Біля чотирьох плит із білого мармуру, у головах яких був сімейний склеп, височів хрест із рослинним орнаментом, виготовлений теж із білого мармуру.

Загалом на Аскольдовому цвинтарі було поховано біля 2 тисяч відомих та визначних осіб.

Саме тут Центральна Рада УНР вирішила поховати Героїв Крут 10 березня 1918 році. Газета “Нова Рада” так описує цей похорон:

“Вчора відбувся похорон студентів і гімназистів, що лицарськи склали свої буйні голови, боронячи Україну від нападу північних варварів.

…Коло будинку Ц.Ради процесію зустрів уряд: члени Ради на чолі з проф. Грушевським і міністри на чолі з В.Голубовичем…Далі похід рушив по вулицях Фундуклеєвській, Хрещатику, Олександрівській на Аскольдову могилу”.

31 травня 1919 року радянська влада вирішила закрити цвинтар. Але найстрашніше відбулося в 1934 році – очільники більшовицької України вирішили перетворити знаменитий некрополь на міський парк “Аскольдова могила”. Тож по-варварськи було зруйновано численні склепи і надгробки, які були утилізовані, а частину статуй передали студентам Художнього інституту як натуру. Збереглися лише поодинокі поховання, які перенесли до інших цвинтарів: Василя Тарновського на Звіренецьке, Петра Нестерова на Лук‘янівське, подружжя акторів Миколи Соловцова та Марії Глєбової на Байкове кладовище…

Миколаївську церкву, яка була поруч, в 1936 році перетворили на ресторан, а в 1938 – перебудували на парковий павільйон.

Востаннє Аскольдова могила використовувалася як цвинтар під час нацистської окупації Києва. Тут організували цвинтар німецьких офіцерів і солдатів, яких хоронили рядами під однаковими дерев‘яними хрестами. Ці поховання були знищені після звільнення Києва. Натомість було влаштовано невелику алею могил військових радянської армії, які відзначилися при обороні та звільненні міста. Пізніше їх перенесли до парку Вічної Слави.

Нині Аскольдова Могила стає знаковим історико-меморіальним місцем української столиці. Окрім Меморіалу Героям Крут тут встановлено пам‘ятний знак з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка, який у свій час змалював Аскольдову могилу, встановлено пам‘ятник князю Аскольду в храмі Святого Миколая.

(роботи авторства відомих скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова).

Пам‘ятаємо нашу історію!

Шануємо наших героїв!

Не забуваємо і про ворогів!

У Києві показують дивовижну кераміку, створену в японській печі

В Українсько-Японському центрі КПІ ім. Ігоря Сікорського триває виставка сучасної української кераміки під промовистою назвою «Випалюй!».

Вона присвячена 30-ій річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною, та має почесний статус святкового заходу, який надало Посольство Японії в Україні.

Автори та ініціатори проєкту: ГО«Культурна асамблея» та резиденція Gudenky (арт-куратори проєкту Тетяна Максимчук та Вячеслав Гуденок, засновники резиденції Gudenky) представили на виставці близько 30 авторських керамічних композицій.

Це авторська кераміка, яку створили та випалили цього року українські митці-керамісти в традиційній японській дров’яній печі анаґама. Anagama печі — древній тип гончарної печі приніс до Японії з Китаю через Корею в 5-му столітті.

2020 року в резиденції Gudenky була побудована одна з перших (найбільша) в Україні піч для дров’яного випалу кераміки за типом японської печі анаґама, креслення якої Вячеслав розробляв власноруч, вивчаючи різні конструкції оригінальних печей та спираючись на власний досвід участі у випалах в Індії, поради Indrani Singh Cassime (власниці індійської анаґами) та рекомендації стосовно техніки випалу від сенсея Masakаzu Kusakabe (автора дров’яних печей бездимного випалу).

Випал тривав 96 годин. Аби досягнути певних ефектів грали роль різні моменти: як мав летіти попіл у печі, яким боком кераміка була звернена до топки, які вироби були захищені від попелу іншим виробом тощо.

Кожен витвір гончарного мистецтва на виставці має власну концепцію, з якою можна ознайомитися.

Наприклад, Юлія Маклюк створила серію піал «Чаша для всього». Це її своєрідний щоденник. По поверненню в деокупований Ірпінь, щоб справитися зі стресом, Юлія вирішила щодня робити одну піалу, аби символічно розмістити в ній емоції цього дня. Кожна піала має свою суміш глини та текстуру.

Цікавинкою є й рахівниця відвідувачів.Кожен відвідувач має змогу приєднатися до колективному артпроєкту і створити зі шматочка глини власну кульку.

Коли: до 26 січня, пн-пт 11:00-19:00
Де: Українсько-Японський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського, проспект Перемоги, 37, Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, 4 поверх.
Вхід вільний

Джерело: «Вечірній Київ»