«Діти для путіна». У Києві презентували перший фільм-розслідування про депортацію маленьких українців із Маріуполя до росії

standard

«Діти для путіна». У Києві презентували перший фільм-розслідування про депортацію маленьких українців із Маріуполя до росії

Українське англомовне видання The Kyiv Independent представило свій перший фільм-розслідування «Діти для путіна» про механізм насильницької депортації українських дітей до росії та на тимчасово окуповані території України.

Під час розслідування команда опитала понад 40 людей із різних регіонів України та окупованих територій.

18 липня, у київському кінотеатрі в кінотеатрі «Жовтень» та на YouTube-каналі видання відбулася презентація стрічки журналістки Олесі Біди та режисера Віталія Гавури, в якій розповідають історії дітей, депортованих із розбомбленого Маріуполя на тимчасово окуповані території. Їх спочатку лякали дитбудинками, а згодом планували віддати в названі родини. Рідні дітей ризикували життям, щоби повернути їх із депортації.

«На момент повномасштабного вторгнення в Маріуполі було майже 60 тисяч дітей. Когось із них батьки встигли вивезти в безпечні місця, хтось залишився жити в окупації, а частину цих дітей депортували в росію. Ми не можемо, на жаль, підрахувати точну цифру. Але коли ми починали працювати над цим розслідуванням, я навіть уявити не могла реальні масштаби злочину», — наголошує керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent Євгенія Моторевська.

Також розслідувачі розкривають подробиці про групу дітей (так звану «групу 31»), яких торік у травні вивезли до росії і досі не повернули в Україну. Серед них був і Пилип Головня, якого марія львова-бєлова, що є уповноваженою у справах дитини при президенті рф, взяла під опіку в свою сім’ю.

Журналісти зʼясували, що серед цих дітей є ті, хто хоче повернутися в Україну, однак не можуть це зробити.

«Я розумів ступінь ризику, коли при розмові з Іваном він розплакався в трубку просто-напросто і почав просить: “Антоне Вікторовичу, я вас дуже прошу, заберіть нас звідси”. Звичайно, після цих слів я не міг не поїхати», — згадує опікун двох хлопців із Маріуполя Антон Білай.

На показ стрічки також запросили правозахисників, представників правоохоронної системи та героїв фільму.

За офіційними даними, від 24 лютого 2022 року росіяни викрали приблизно 20 тисяч дітей. Правозахисники ж переконані, що ця цифра може бути значно більшою. Станом на 10 липня, за даними Національного інформаційного бюро, до України вдалося повернути лише 383 дитини.

«Росіяни люблять говорити, що вони насправді рятували українських дітей, а не депортували. Це неправда. Вони створили та дуже добре налагодили систему депортації дітей у росію. І за цим стоїть не лише марія львова-бєлова, а й лікарі, працівники соціальних служб, а також “звичайні росіяни”, які беруть українських дітей в свої сімʼї, так само долучаються до цього воєнного злочину», — зазначила авторка фільму Олеся Біда.

За незаконну депортацію та переміщення дітей Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента росії володимира путіна та марії львової-бєлової.

Джерело: DIVOCHE.MEDIA

standard

Столичні поліцейські створили чат-бот для боротьби з рибними браконьєрами

Правоохоронці закликають повідомляти про порушення правил рибальства у чат-бот у месенджері Telegram.

Він називається @Water_Police_bot і дозволяє громадянам швидко та легко зв’язатися з правоохоронцями щодо браконьєрства на воді.

Чат-бот створили співробітники відділу поліції в річковому порту «Київ».

«Використовуючи додаток, можна поділитись геолокацією місця скоєння злочину, аби правоохоронці точно встановили місце вчинення правопорушення, бо не всі можуть описати місцевість та правильно визначити орієнтири», — розповіли у поліції Києва.

Також, завдяки боту можна зв’язатись з черговою частиною або оперативниками відділу поліції в річковому порту «Київ» та навіть зробити це анонімно. Наліпки з qr-кодом @Water_Police_bot розміщені на стоянках катерів, суднах, річкових вокзалах, прибережних територіях.

Джерело: “Великий Київ”

standard

В Урбан-парку відновлено освітлення та встановлені додаткові камери спостереження

Тепер з а вандалами стежатимуть камери.

Про це повідомили на сторінці у соцмережі ВДНГ.

У березні цього року невідомі вкрали  елементи освітлення в Урбан-парку.

Наразі, роботи з відновлення освітлення завершені. Відновлена подача електроенергії та лінія до близько 70 опор освітлення.

Окрім того, встановлено 10 камер спостереження, завдяки котрим вдасться запобігти випадкам вандалізму в майбутньому.

Як говорять у ВДНГ, оперативно розв’язати це питання вдалося завдяки допомозі Генерального партнера сезону Visa, який компенсував суму витрат.

Джерело: “Великий Київ”

standard

У столиці відбувся фестиваль спортивної рибної ловлі “Золота рибка”

У столиці відбувся XIV Фестиваль спортивної рибної ловлі «Золота рибка» серед дітей та молоді з порушенням опорно-рухового апарату.

Про це повідомляє Київський міський центр соціальних служб.

Цьогоріч традиційний захід для сімей, які виховують дітей різних нозологій, об’єднав 60 учасників, що відвідують центри соціальних служб (ЦСС) м. Києва та Центри комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю.

Змагання проводили в риболовлі поплавковою вудкою з берега – як особистісно-командна першість. Для учасників також організували творчі майстерні, фотозону, настільні ігри та елементи каністерапії, інтерактивне «Кріо шоу» та обід.

Перемогу здобули рибалки з Печерського району, а друге та третє місця посіли представники Дніпровського та Подільського районів. Окрім визначення команди переможців за вагою виловленої риби, суддівський комітет відзначив переможців у особистих номінаціях, зокрема: «Перша риба» (Головатий Владислав, Дніпровський район), «Найбільша риба» (Шкура Євгенія, Подільський район), «Найменша риба» (Прохоренко Богдан, Шевченківський район).

Організаторами заходу виступили Київський міський центр соціальних служб спільно з Київським міським центром «Родинний дім» за сприяння  Служби у справах дітей та сім’ї КМДА.

Джерело: “Великий Київ”

standard

У найстарішому лісництві Києва створять Музей лісу

У найстарішому лісництві Києва – Броварському, планують створити Музей лісу. Серед іншого, будуть представлені старовинні документи: протоколи, листи, які стосуються ведення лісового господарства.

Про це повідомляє КО «Київзеленбуд».

Наприклад, працівники КП «Дарницьке лісопаркове господарство» знайшли документи, датовані кінцем 19-го – початком 20-го століття. Вони стануть першими експонатами. Лісівники, які розбирали стару будівлю лісової застави, знайшли «Протокол про лесонарушение», складений 1879 року. Згідно із протоколом, хтось вкрав «казенні» дерева з лісу, винного не знайшли, тому штраф змусили сплатити лісівника. Інший документ – лист, датований 1914 роком, про нагороду нагрудною золотою медаллю «казенного лісового об’їзника Броварського лісництва Івана Волкова «За старанність» на Анненській стрічці».

Директор КП «Дарницьке ЛПГ» Михайло Явний зазначає, що місцеві краєзнавці мають ще старіші свідчення – із 1830-х років. Назва Броварського лісництва зберіглася з тих часів, хоча в 19-му столітті тут була Чернігівсько-Могильовська губернія. Про поважний вік свідчать і насадження, яким понад 160 років.

Сам музей вирішили розташувати в будівлі Броварського лісництва. Цю садибу теж можна назвати історичною. Як зазначають в ЛПГ, її збудували в 1903 році, а у володіння лісівників воно перейшло в 1917-му.

«Суть музею не в тому, щоб зберігати документи ще з імперських чи радянських часів, а щоб пам’ятати історію, знати, як все було влаштовано раніше, як працювало, хто за що відповідав. Вивчаючи документи тих часів, можна відслідкувати, як змінювалася географія наших лісів, як їх обліковували. Крім старих матеріалів у музеї також будуть представлені схемкарти, таксаційні описи, прилади та засоби, із якими працювали лісівники в різні часи. Музей лісу – це історія київських лісів, можливість знайомити з нею молодь, розповідати про тих, хто і як їх створює. Відкриття вже скоро!» – зазначив гендиректор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Джерело: “Великий Київ”