Археологи не можуть розгадати символіку давньоруських писанок-календарів з Тернопільщини

Рівно 30 років тому відомий в Україні археолог, нині директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марина Ягодинська під час археологічної експедиції знайшла унікальні артефакти – давньоруські писанки.

Про обставини цієї знахідки, з якою пов’язано не одну наукову гіпотезу, кореспонденту Укрінформурозповіла сама археолог.

“Ми тоді, тридцять років тому, в Звенигородському урочищі в Медоборах організували археологічну експедицію на давньоруському городищі-святилищі. І от, під час розкопок біля Крутилова й було знайдено ці дві оригінальні писанки з глини із загадковими сорока клинцями, очевидно, нанесеними невідомим майстром у ХІІ чи ХІІІ ст. Справа в тому, що досі в Україні було виявлено майже 100 писанок давньоруського часу. Переважно це полив’яні, вони мали жовтуватий чи зеленкуватий кольори, та й орнаменти у них були у вигляді скобок або концентричних кіл. А ці, знайдені біля Крутилова, мають певні клинці, рисочки-зарубки. Все це чимось схоже на прадавній календар”, – каже археолог.

За словами дослідниці, з огляду на сам орнамент, такі писанки-різьбянки, або ще як їх називають шкрябанки, свідчать про чи не найдавнішу ритуальну техніку, коли виріб ділився на вісім нерівних частин, чимось схожих на трикутники.

Характерно, що на одній зі шкрябанок візерунок нанесено безсистемно й неакуратно, ніби це робила дитина, а на іншій видно певну осмисленість графічного малюнка – за незаштрихованими трикутничками послідовно йдуть інші, заштриховані, створюючи так зване сорококлиння.

Археолог Марина Ягодинська вважає, що на знайдених нею прадавніх писанках відображено певний календарний цикл. Але от який – достеменно невідомо.

Взагалі, деякі дослідники переконані, що давньоруські писанки – це дитячі іграшки, інші приписують їм культове значення. Є й гіпотези, що такі писанки мали поліфункціональне призначення, виконуючи обрядову, ігрову та декоративну функції, уособлені в формі яйця.

Варто нагадати, що культ пташиного яйця як символу життя виник на ранніх стадіях розвитку людського суспільства. Адже ще з прадавніх часів у традиціях багатьох культур світу яйце було символом життя, його вважали праобразом світового або космічного яйця, з якого народився Всесвіт. Одна половина яйця уособлювала небо, інша – землю, а жовток – сонце. Через це його обожнювали та надзвичайно возвеличували.

А щодо знайдених давньоруських писанок, то археолог Марина Ягодинська додала у розмові з кореспондентом агентства, що писанки-сорококлинці були розповсюджені в різних регіонах України – від Галичини та Поділля до Буковини, Бойківщини й аж до Кубані, тобто там, де мешкали етнічні українці.

Нині знайдені 30 років тому археологом Мариною Ягодинською писанки-раритети можна побачити в обласному краєзнавчому музеї. Крім вже згаданих писанок, у цій колекції є і дві полив’яні, виявлені на давньоруських городищах Тернопільщини.

http://ternopil.te.ua/arheolohy-ne-mozhut-rozhadaty-symvoliku-davnoruskyh-pysanok-kalendariv-z-ternopilschyny/