140 тисяч років під водою: біля узбережжя Індонезії вчені виявили місто, яке може переписати історію людства
Науковці зробили унікальне відкриття біля індонезійського узбережжя – на морському дні між островами Ява та Мадура було виявлено череп Homo erectus, прадавнього предка сучасної людини, який жив понад 140 тисяч років тому. Разом із цими останками дослідники знайшли понад 6 тисяч скам’янілих решток тварин, серед яких –комодські варани, олені, слони та буйволи.
Деякі кістки мали сліди обробки, що може вказувати на використання первісними людьми знарядь праці та навички полювання. Про це повідомляє видання Daily Mail.
Це відкриття стало першим задокументованим випадком підводного поховання гомінідів у регіоні Сундаланду –території, яка в давні часи об’єднувала більшу частину Південно-Східної Азії в єдиний континент, але згодом була затоплена. Науковці вважають, що знайдені рештки можуть стати ключем до розуміння життя прадавніх людей в умовах зміни клімату та коливань рівня Світового океану.
Череп, виявлений у морських відкладеннях, дослідники проаналізували за допомогою методу оптично стимульованої люмінесценції (ОСЛ). Датування показало, що вік скам’янілостей коливається від 162 000 до 119 000 років. Проведене порівняння з іншими черепними рештками, знайденими на острові Ява, підтвердило приналежність до виду Homo erectus.
Цю унікальну знахідку було зроблено ще у 2011 році під час робіт із поглиблення морського дна, однак повне дослідження завершили лише нещодавно. Всі дані свідчать про те, що нині затоплена ділянка була колись густонаселеною та багатою на біорізноманіття.
Окрім черепа Homo erectus і решток стародавніх стегодонів – вимерлих родичів слонів – археологи також виявили велику кількість кісток і зубів доісторичних оленів. Такі знахідки свідчать про різноманітне та численне популяційне середовище цих тварин, що вказує на існування відкритих лісистих ділянок або луків – екосистем, придатних для проживання як травоїдних, так і їхніх хижаків.
Крім того, рештки тварин, схожих на антилоп, ще більше підтримують ідею про те, що регіон, який нині перебуває під водою, у далекому минулому нагадував саванну – ідеальне середовище для первісних людей, які займалися полюванням і збиральництвом.
Ця знахідка стала першим безпосереднім підтвердженням того, що Homo erectus жили на території Сундаланду –нині затопленій частині Південно-Східної Азії. Це відкриття ставить під сумнів попередні уявлення про географію поширення давньої людини та змушує науковців переглянути існуючі теорії.
Команда дослідників під керівництвом Гарольда Бергейса вперше продемонструвала, як синтез даних з геології, археології та палеоекології здатен пролити світло на досі невідомі етапи людської еволюції. Близько 14 000 – 7 000 років тому, у період інтенсивного танення льодовиків, рівень океану піднявся більш ніж на 120 метрів, що призвело до затоплення значних ділянок Сундаланду. Людські спільноти були змушені залишати свої домівки та переселятися на вищі ділянки.
Знахідки з Мадурської протоки – це лише невеликий елемент у масштабному історичному пазлі, який охоплює не одне тисячоліття та простягається на різні частини світу. Завдяки розвитку підводної археології вчені сподіваються надалі виявити не лише останки, а й залишки поселень, знарядь праці та, можливо, сліди перших форм соціальної організації.
Джерело: UAportal